Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 березня 2018 р. Справа№805/743/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М, при секретарі судового засідання Картавих Г.В. представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.02.2018 року № 10), відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 12.03.2018 року № 98), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги № Ю-8161-17 від 06.11.2017 року на суму 1 406 471,47 грн., -
1 лютого 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» (надалі - ТОВ «Жовтневе», позивач) звернулось до суду із позовом про скасування вимоги № Ю-8161-17 від 06.11.2017 року про нарахування суми єдиного соціального внеску на суму 1 406 471,47 грн. (в подальшому - ОСОБА_3 вимога), прийнятої Головним управлінням ДФС у Донецькій області (далі за текстом - ГУ ДФС, відповідач).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 вимога є незаконною, оскільки на думку позивача він не повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки зареєстрований у податковому органі, розташованому у населеному пункті, де проводилася антитерористична операція. А отже, сформовану Відповідачем ОСОБА_3 вимогу Позивач вважає незаконною, а тому у судовому порядку просить її скасувати.
Ухвалою суду від 05 лютого 2018 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 20 лютого 2018 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 21 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день.
Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявний відзив на позов, у якому зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі його (внесок) нараховувати та сплачувати. Разом з цим, за інформацією ГУ ДФС за позивачем обчислюється заборгованість станом на 31.10.2017 року у сумі 1 406 471,47 грн. Разом з цим, на думку відповідача, з 01.01.2016 року відсутні будь-які пільги для платників єдиного внеску відсутні. Додатково представник відповідача зазначив, що позивачем належним чином не підтверджено настання обставин не переробної сили (форс-мажору) щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а отже відповідач вважає, що спірну вимогу прийнято у відповідності до законодавства, а вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають (а.с. 41-44).
У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи позовної заяви та просила задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.
Як встановлено судом з наявних у справі письмових доказів, позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» (ідентифікаційний код 30845071) зареєстроване як юридична особа 14 березня 2000 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 244 120 0000 000049; в стані припинення не перебуває (а.с. 24-27).
06 листопада 2017 року ГУДФС у Донецькій області було сформовано вимогу № Ю- 8161-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску відносно позивача, який станом на 31.10.2017 року становить 1 406 471,47 грн., що підтверджується роздруківкою облікової картки позивача (а.с. 5, 45-71).
Позивач звертався зі скаргою на ОСОБА_3 вимогу, проте Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 28.12.2017 року № 31868/6/99-99-11-02-02-25 у задоволенні скарги відмовлено (а.с.12-15).
Як встановлено, сертифікатом № 6110 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 05 квітня 2016 року № 449/05.0-4 Торгово-промислова палата України відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчила СТОВ «Жовтневе» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема: акти тероризму на території Донецької області, з 01 червня 2014 року щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно правовими актами. На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривали.
При цьому, заява про звільнення від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, подана СТОВ «Жовтневе» 18 листопада 2016 року (а.с. 9-10).
Разом з тим, СТОВ «Жовтневе» подавало звітність до контролюючого органу і сплачувало єдиний внесок, що підтверджується наданою позивачем звітністю та платіжними дорученнями (а.с 79-118).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Як слідує зі ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п.4 ч.1. ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є в тому числі роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Разом з цим, Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон №1669).
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:
«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
З наведеного слідує, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.
Село Єлизаветівка Донецької області, на території якого розташоване СТОВ «Жовтневе», входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).
З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
З матеріалів справи вбачається, що спірна вимога № Ю-8161-17 від 06.11.2017 року сформована відповідно до статті 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме, за положеннями частини четвертої цієї статті, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги № Ю-8161-17 від 06.11.2017 року на момент її складання.
Таким чином, факт формування спірної вимоги про сплату недоїмки є протиправним на момент її формування.
Водночас суд зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Наведені доводи також підтверджуються практикою Донецького апеляційного адміністративного суду, в тому числі справа № 805/1617/17-а (колегія суддів: Василенко Л.А., Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.).
А отже суд вважає, що приймаючи ОСОБА_3 вимогу № Ю-8161-17 від 06.11.2017 року, відповідач перевищив межі повноважень, визначених Законами України, та діяв необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
З урахуванням наведеного, на думку суду ОСОБА_3 вимога є незаконною, не відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 21 097,07 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги № Ю-8161-17 від 06.11.2017 року на суму 1 406 471,47 грн. - задовольнити повністю.
Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8161-17 від 06.11.2017 року в сумі 1 406 471,47 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» (ЄДРПОУ 30845071, місцезнаходження - 85651, Донецька область, с. Єлизаветівка, вул. Радянська, 39 А) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 21 097, 07 грн.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 21 березня 2018 року. Повне судове рішення буде складене 28 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Чучко В.М.