Справа № 569/4833/18
26 березня 2018 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
представника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування арешту майна в порядку частини першої ст. 174 КПК України,
Адвокат ОСОБА_6 звернувся в суд в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна в порядку частини першої ст. 174 КПК України.
В обгрунтування клопотання вказував, що при розгляді клопотання про арешт автомобіля марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 як підозрюваний та володілець вказаного транспортного засобу, не був присутній, в зв'язку з його неповідомленням про дату та час судового засідання. Крім того, вважає, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно автомобіля марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 , на який було накладено арешт, існує сукупність підстав або розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої правомірної вигоди.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримали з підстав, зазначених в ньому. Вказали, що підстав збереження арешту автомобіля немає.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 просили у задоволенні клопотання відмовити. Вказали, що даний автомобіль є речовим доказом, тому підстав для повернення майна немає.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як встановлено судом, 19 лютого 2018 року слідчим в ОВС СВ УСБУ в Рівненській області капітаном юстиції ОСОБА_4 в ході проведення обшуку було тимчасово вилучено автомобіль марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Прокурор обґрунтовує необхідність збереження арешту на майно тим, що з метою забезпечення збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, виникла необхідність на час досудового розслідування накласти арешт на автомобіль ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 .
При цьому суд враховує вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України, згідно з якою у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Отже, оскільки ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що автомобіль марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 може бути відчужений, необхідність збереження накладеного арешту на це майно є обґрунтованою.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Тому забезпечення збереження накладеного арешту необхідне для забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином обставини, які вказують, що арешт накладено необґрунтовано, чи що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба - відсутні. Тому підстав для задоволення клопотання про скасування арешту автомобіль марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
В судовому засіданні знайшло підтвердження можливості повернення автомобіля марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 власнику, в зв"язку з цим автомобіль марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 підлягає поверненню власнику на відповідальне зберігання без надання можливості розпоряджатися будь-яким чином та відчужувати його.
Керуючись ст.ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування арешту майна в порядку частини першої ст. 174 КПК України задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого в ОВС СВ УСБУ в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_7 повернути ОСОБА_5 транспортний засіб марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений у нього під час обшуку 19.02.2018 року.
Арешт в частині заборони розпоряджатися транспортним засобом марки ЗАЗ Славута д.н.з. НОМЕР_1 залишити без змін.
Ухвала в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1