26 березня 2018 року
місто Київ
справа № 331/6556/16-ц
провадження № 61-14475ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
20 лютого 2018 року від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якому зазначила, що повний текст рішення суду апеляційної інстанції вона отримала 07 лютого 2018 року.
У постанові Верховного Суду України від 08 лютого 2017 року у справі № 6 3102цс16 сформульовано висновок, згідно з яким якщо недотримання строків на касаційне оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї документів дає підстави для висновку, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, і ОСОБА_1 у розумний проміжок часу після отримання копії постанови Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року звернулася з касаційною скаргою. З врахуванням наведеного суд на підставі частини третьої статті 393 ЦПК Українипоновлює його.
Крім того, у касаційній скарзі заявник просить звільнити (відстрочити) її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки вона отримує лише пенсію, іншого доходу немає.
Суд вважає, що зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір», у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вивчивши зазначене клопотання та додані до нього докази, Суд вважає за необхідне відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Втім, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки заявником у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі невірно зазначено найменування суду, до якого подано касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 6 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 2 початком роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 1 частини другої статті 36 Глави 5 «Верховний Суд» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Верховний Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.
За правилами, встановленими частиною першою статті 391 ЦПК України, касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Втім, заявником у порушення зазначених правил 20 лютого 2018 року адресовано цю касаційну скаргу до Верховного Суду України.
Додатково Верховним Судом встановлено, що заявником оскаржуються судові рішення, постановлені у малозначній справі за правилами статті 19 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2018 року - 1 762, 00 грн.
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.
Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.
Винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведені та не обґрунтовані.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України наведені обставини наводяться та обґрунтовуються саме особою, яка подає касаційну скаргу. Такі доводи є обов'язковою складовою касаційної скарги, якою оскаржуються судові рішення, постановлені у малозначній справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України в редакції Закону України від № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2017 року та постанови Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк до 26 квітня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний