Ухвала
21 березня 2018 року
м. Київ
справа № 449/1154/14
провадження № 61-1137св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Курило В. П., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
відповідач (третя особа за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач (третя особа за зустрічним позовом) -ОСОБА_3,
відповідач (третя особа за зустрічним позовом) -ОСОБА_4,
третя особа (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,
третя особа: ОСОБА_6,
третя особа: ОСОБА_7,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним,
У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до відповідачів. Просило ухвалити рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки б/н від 21 березня 2006 року, а саме цегляний житловий будинок, загальною площею 112,3 м.кв., житловою площею 70,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та приналежні до житлового будинку цегляно-бетонну літню кухню-підвал (літера Б), дерев'яний гараж (літера В), цегляний сарай (літера Г), дерев'яний сарай (літера Д0, цегляну убиральню (літера Е), дворові споруди (1-3), який належить ОСОБА_8 та його дружині ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності з метою задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно кредитного договору №014/08-5/10200 СК від 20 березня 2006 року в сумі 23 178,6 дол. США (311 288 грн 59 коп., з яких 8 799,22 дол. США (118 173 грн 52 коп.) - заборгованість за кредитом, 7 379,38 дол. США (99 105 грн 07 коп.) - заборгованість за відсотками, 7 000 дол. США (94 010 грн) - нарахована пеня.
У січні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффазен Банк Аваль» про розірвання договору іпотеки. Заявою від 13 березня 2015 року змінив предмет та підстави зустрічного позову та просив визнати недійсним договір іпотеки б/н від 21 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_8, як іпотекодавцем, ОСОБА_5 як боржником та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як позикодавцем.
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 31 серпня 2015 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки б/н від 21 березня 2006 року, а саме: цегляний житловий будинок, позначений на плані літ. А-1, що складається з чотирьох кімнат, кухні, ванни, 2-ох коридорів, тамбуру, 2-ох приміщень підвалу та входу в підвал, загальною площею 112,3 м.кв., житловою площею 70,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та приналежні до житлового будинку цегляно-бетонну літню кухню-підвал (літера Б), дерев'яний гараж (літера В), цегляний сарай (літера Г), дерев'яний сарай (літера Д0, цегляну убиральню (літера Е), дворові споруди (1-3), з метою задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно кредитного договру №014/08-5/10200 СК від 20 березня 2006 року в сумі 23 178,6 дол. США (311 288 грн 59 коп., з яких 8799,22 дол. США (118 173 грн 52 коп.) - заборгованість за кредитом, 7379,38 дол. США (99 105 грн 07 коп.)- заборгованість за відсотками, 7000 дол. США (94 010 грн) - нарахована пеня. Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки через проведення прилюдних торгів. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 31 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним - відмовлено.
7 квітня 2016 року ОСОБА_11 звернувся із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року, в якій просить в частині відмови у задоволені зустрічного позову про визнання договору іпотеки скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що договір іпотеки є недійсним у зв'язку з недійсністю свідоцтва про право власності. ОСОБА_8 мав право на частку спірного будинку, тому не в праві був розпоряджатися будинком в цілому, в тому числі передавати в іпотеку. Відсутність згоди інших співвласника будинку на передачу спірного майна в іпотеку, є наслідком недійсності договору іпотеки і це встановлено статті 6 Закону України «Про іпотеку» в частині надання обов'язкової згоди всіх співвласників для укладення договору іпотеки.
10 травня 2016 року ПАТ ««Райффайзен Банк Аваль»» звернулося із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року, в якій просить оскаржене рішення скасувати та залишити без змін рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 31 серпня 2015 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що на час укладення договору іпотеки ОСОБА_8 для забезпечення виконання кредитного договору, укладеного банком з ОСОБА_5 - іпотекодавець був одноосібним власником будинку, що переданий в іпотеку. Банк отримав згоду подружжя іпотекодавця на передачу майна в іпотеку, тому суд обґрунтовано вирішив звернути стягнення на предмет іпотеки. Підстав для задоволення зустрічного позову не має.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року справу № 449/1154/14 призначено до судового розгляду.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК справа № 449/1154/14 передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд першої інстанції вказав, що ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації має бути на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Тобто, при винесені рішення від 31 серпня 2015 року Перемишлянський районний суд Львівської області зробив висновок, що нормами чинного законодавства не передбачено встановлення початкової ціни предмету іпотеки в рішенні суду і не застосував висновок, висловлений в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-61цс15, щодо застосування статті 39 Закону України «Про іпотеку».
Аналіз ухвали Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_12 про звернення стягнення на предмет іпотеки, свідчить, що колегія суддів вирішила відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-61цс15, щодо застосування статті 39 Закону України «Про іпотеку» при визначенні у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмету іпотеки під час здійснення виконавчого провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року справу № 235/3619/15-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки справу № 235/3619/15-ц передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 449/1154/14.
Керуючись пунктом 10 частини 1 статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Зупинити касаційне провадження у справі № 449/1154/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним, за касаційними скаргами ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2016 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 235/3619/15-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. П. Курило
В. І. Крат