26 березня 2018 року
м. Київ
справа № 335/11857/17
провадження № 61-1769 ск 17
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недійсності реєстрації права власності на нерухомість,
ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернувся 14 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору. У лютому 2018 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги до 30 березня 2018 року.
У березні 2018 року від ОСОБА_1 надійшла повторна заява про звільнення від сплати судового збору, заяви про забезпечення сплати судового збору та відстрочення його сплати. У заяві ОСОБА_1 просить повторно звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на свій розмір пенсії, що становить 3 200 грн та на те, що він є малозабезпеченим порівняно з державними службовцями, які отримують більший дохід ніж він. Крім того, ОСОБА_1 у заяві про забезпечення сплати судового збору вказав, що судовий збір можливо сплатити шляхом перерахування боргу держави з його рахунку у Ощадбанку СРСР. Також ОСОБА_1 у заяві просить відстрочити сплату судового збору до збільшення розміру його пенсії або повернення внесеного до Ощадбанку СРСР вкладу. До заяв додано розрахунок витрат за січень 2018 року, здійснений ОСОБА_1
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вказані ОСОБА_1 обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору, оскільки не свідчать про його майновий стан та відсутність можливості сплатити судовий збір у розмірі 320 грн. Тому у задоволенні клопотань слід відмовити.
Оскільки станом на 26 березня 2018 року ухвала Верховного Суду від 5 січня 2018 року щодо сплати судового збору не виконана. Тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат