Справа № 743/102/18
Провадження №2-к/743/1/18
26 березня 2018 року смт. Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Жовток Є.А., при секретарі Марченко А.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 та інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Гомельській області - про визнання і дозвіл примусового виконання на території України рішення суду,
ОСОБА_1 та інспекція Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Гомельській області звернулися до суду за місцем проживання боржника з клопотанням про визнання та дозволу примусового виконання на території України рішення суду Центрального району м.Гомеля, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1, та державного мита.
На підтвердження обґрунтованості вимог, до клопотання долучена завірена копія рішення суду Центрального району м.Гомеля від 27.11.2017 року, з якого вбачається, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено і з останнього, на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25 % всіх видів заробітку, або іншого доходу відповідача, але не менш ніж 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18.05.2017 року.
Вказаним рішенням з ОСОБА_2, в дохід держави, стягнуто державне мито в сумі 112 рублів 99 копійок.
Рішення суду вступило в законну силу, а в частині стягнення аліментів, допущено до негайного виконання.
Боржник в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду клопотання в порядку, визначеному п.2 ч.7, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Згідно ч.5 ст.467 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання боржника, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.
У відповідності до ст.51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, ратифікованої Україною та Республікою Білорусь, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених Конвенцією, визнає і виконує рішення установ юстиції у цивільних і сімейних справах.
Клопотання ОСОБА_1 та інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Гомельській області, а також долучені до них матеріали відповідають вимогам ст.466 ЦПК України.
Згідно ст.463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років, з дня набрання ним законної сили, а у справах про стягнення періодичних платежів - протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Підстав для відмови в задоволенні клопотань, передбачених ст.468 ЦПК України, у справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.247, ст.ст.258, 260-261, 467 ЦПК України, суд -
Рішення суду Центрального району м.Гомеля Республіки Білорусь від 27.11.2017 року, про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1, виданий Ріпкинським РВ УМВС України в Чернігівській області, на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також державного мита в дохід держави Республіки Білорусь, в особі інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Гомельській області - визнати і допустити до примусового виконання, а також виконувати в Україні, про що видати виконавчі листи.
Копію ухвали направити заінтересованим особам.
Апеляція на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 15 днів з дня її винесення, а стороною, яка була відсутня на момент проголошення ухвали - в цей же термін, з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Є.А. Жовток