Справа № 686/1152/17
Провадження № 22-ц/792/296/18
21 березня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П'єнти І.В.,
секретар судового засідання Філіпчук О.С.,
з участю: представника ОСОБА_4 ОСОБА_5,
представників відповідачів Демчук Н.В., Сидорчук І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/1152/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року (суддя Боголюбова Л.М.) у справі за позовом ОСОБА_4 до Першого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У грудні 2016 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що за поданням заступника начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року її було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України. Ухвала мотивована тим, що у відділі ДВС перебуває виконавче провадження про стягнення з Кредитної спілки «Веста» боргу у сумі 670199,73 грн. Про обмеження у праві виїзду за межі України дізналася 29 вересня 2016 року із рішення ППр «Бориспіль», коли разом із сім'єю мала намір виїхати за кордон на відпочинок. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 листопада 2016 року ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року була скасована, у задоволенні подання заступника начальника Першого міського відділу ДВС відмовлено.
Внаслідок незаконного обмеження у праві виїзду за межі України заподіяно матеріальну та моральну шкоду, оскільки понесла витрати на оплату туристичних послуг у сумі 30230 грн. Моральна шкода полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків, пережитому стресі, у тому, що змушена відстоювати свої права в судах, витрачати час і кошти на правову допомогу. Наведене негативно вплинуло на стан здоров'я. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями органу державної влади при здійсненні повноважень, відшкодовується державою.
Тому, позивач просила стягнути з Державної Казначейської служби України на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 30230 грн, моральної шкоди - 20000 грн.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року в позові відмовлено.
ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вважає, що відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. ст. 23, 1167 ЦК України має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органів державної влади.
У відзиві Перший відділ ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області посилається на необґрунтованість апеляційної скарги і просить відмовити у її задоволенні. Відділ ДВС при здійсненні виконавчих дій не вчиняв неправомірних дій щодо ОСОБА_4 У встановлений законом спосіб і в межах наданих повноважень заступник начальника відділу звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржника - керівника КС «Веста» у праві виїзду за межі України.
Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав. Представники відповідачів визнали її необґрунтованою у повному обсязі.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає
апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що
суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що за поданням заступника начальника Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року ОСОБА_4 як керівника Кредитної спілки «Веста» тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання КС «Веста» зобов'язань перед стягувачами у зведеному виконавчому провадженні №36521650.
Рішенням від 29 вересня 2016 року у ППр «Бориспіль» ОСОБА_4 відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 листопада 2016 року ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року була скасована, у задоволенні подання заступника начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України відмовлено.
При розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішенням спостережної ради КС «Веста» від 05 грудня 2013 року (протокол №177) ОСОБА_4 звільнена з посади голови правління з 06 грудня 2013 року, про що внесено запис до трудової книжки.
Проте, відомості щодо зміни керівника КС «Веста» до установчих і реєстраційних документів не внесені.
Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.
Відмова в позові мотивована безпідставністю і недоведеністю вимог.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За положеннями ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну державним виконавцем під час виконання рішення, наступає внаслідок прийняття незаконних рішень, вчинення незаконних дій при здійсненні повноважень.
Дії державного виконавця позивачем не оскаржувалися.
Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній станом на лютий 2015 року, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Із витягу Головного управління статистики у Хмельницькій області від 15 лютого 2013 року вбачається, що керівником Кредитної спілки «Веста» значиться ОСОБА_4
Заступник начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції у встановленому законом порядку і в межах наданих повноважень звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржника - керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України.
Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України, в редакції, чинній станом на лютий 2015 року, передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Тому, державний виконавець при здійсненні своїх повноважень незаконних рішень не приймав і незаконних дій не вчиняв.
Крім того, правильним є висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог.
На підставі ч. 1 і ч. 3 ст. 60 ЦПК України, в редакції, чинній на час ухвалення рішення, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як вбачається з матеріалів справи, договір №3025403 від 27 серпня 2016 року на туристичне обслуговування укладений між ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_8
Відповідно до квитанцій від 15 вересня 2015 року платником коштів за туристичний пакет є ОСОБА_9, отримувачем - ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур».
Не довела позивач належними і допустимими доказами заподіяння їй моральної шкоди. Посилання на обґрунтування завданої моральної шкоди на порушення нормальних життєвих зв'язків і необхідність звернення до суду за захистом порушених прав та понесення витрат на правову допомогу не можуть бути належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір.
У зв'язку з наведеним, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність підстав для відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин і вірно застосувавши норми матеріального права, суд з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про відмову в позові.
Посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.
Рішення суду першої інстанції в частині вимог ОСОБА_4 до Першого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ухвалене відповідно до норм матеріального права із додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року в частині вимог ОСОБА_4 до Першого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року.
Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай
Суддя /підпис/ А.П. Корніюк
Суддя /підпис/ І.В. П'єнта
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай