Справа №: 671/1618/17
14 березня 2018 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з останньої на користь позивача аліментів на його утримання, як непрацездатного батька, в розмірі 1/3 частини від заробітку відповідача.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з 05 вересня 1976 року по 22 січня 2010 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, в шлюбі народилась донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
21 січня 2010 року позивач, з його слів, змінив прізвище з «Писарук» на «Войтович».
Як вказує позивач у своїй заяві, все своє життя він працював задля своєї сім'ї і зокрема утримував свою доньку ОСОБА_4, навіть після досягнення нею повноліття.
ОСОБА_3 вказує, що наразі він досяг пенсійного віку і є непрацездатним, розмір його пенсії є незначним, а тому він потребує матеріальної допомоги, оскільки доходів позивача недостатньо для забезпечення його права на достатній життєвий рівень.
Як зазначено в позові, донька позивача- Банзула Н.В., яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, перешкоджає і створює умови, які унеможливлюють проживання позивача у цій квартирі, не допомагає позивачу та відноситься до нього як до сторонньої людини.
Позивач вказує, що відповідач добровільно утримувати його не бажає, хоча зобов'язана і може його утримувати, інших утриманців не має. Вона забезпечена роботою, отримує заробітну плату, а тому, як вважає позивач, мінімальний розмір аліментів на його місячне утримання повинен становити 1/3 частки від заробітку відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги з викладених у позові підстав, зазначивши, що відповідач веде аморальний спосіб життя, з чого має також додатковий заробіток, тому кошти на утримання батька у неї є. Пояснив, що відповідач створює йому перешкоди у проживанні в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Вказав, що проживає час від часу у свого брата, має власний автомобіль «Деу Сенс», 2004 року випуску, отримує пенсію в мінімальному розмірі, зазначив, що хворіє. Просив позов задовольнити.
Відповідач в суді проти позову заперечила, зазначивши, що її заробітна плата є незначною, матір відповідача є інвалідом 2 групи та потребує допомоги, просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (на момент укладення шлюбу - «Писарук») та ОСОБА_5 з 05 вересня 1976 року по 22 січня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується даними свідоцтва про одруження серії 1-БВ № 059843 та свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-БВ № 048057.
Від даного шлюбу 11 квітня 1978 року народилась донька - ОСОБА_4, що підтверджується даними свідоцтва про її народження серії 1-БВ № 424925 (згідно зі свідоцтвом про шлюб серії 1-БВ № 047506, дошлюбне прізвище - «Писарук»).
Також від шлюбу є повнолітній син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з позовом про стягнення аліментів з якого позивач не звертався.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії 1-БВ № 004278 від 21 січня 2010 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, змінив ім'я на ОСОБА_3.
Станом на дату звернення позивача до суду йому виповнилось 65 років, отже він є непрацездатною особою.
Згідно з довідкою управління ПФУ № 1755 від 13 грудня 2017 року, ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Хмельницькому об'єднаному УПФУ та отримує пенсію за віком, розмір якої станом на листопад 2017 року складає 1373 грн. 00 коп.
Згідно з довідкою ЖЕК № 5807 від 29 листопада 2017 року, до складу сім'ї (зареєстрованих) за адресою: АДРЕСА_1, входять: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (уповноважений власник/співвласник, наймач), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (колишня дружина), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (син), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (дочка), ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (внучка).
Відповідно до довідки Волочиської центральної районної лікарні від 09 грудня 2017 року про заробітну плату медсестри Волочиської ЦРЛ ОСОБА_4, за 2017 рік їй було нараховано заробітну плату в такому розмірі: червень 2017 року - 4305 грн. 49 коп., липень 2017 року - 5806 грн. 78 коп., серпень 2017 року - 5770 грн. 36 коп., вересень 2017 року - 5633 грн. 58 коп., жовтень 2017 року - 4879 грн., листопад 2017 року - 3996 грн. 43 коп.
Згідно з даними пенсійного посвідчення матері відповідача- Писарук Л.В. серії ААІ № 909353, виданого 07 грудня 2016 року, ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та є інвалідом 2 групи загального захворювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України) не є абсолютним.
Таким чином, при вирішення питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Статтею 201 СК України визначено обов'язкові умови та підстави покладення на дітей обов'язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років; батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров'я; батьки потребують матеріальної допомоги; відсутні обставини для звільнення дітей від обов'язку утримувати своїх батьків.
Моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Сам по собі факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання батьками доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо.
Судом встановлено, що позивач станом на момент видачі довідки управління ПФУ № 1755 від 13 грудня 2017 року, отримував пенсію в розмірі 1373 грн. 00 коп.- не меншому за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
Щодо понесення позивачем витрат на лікування, комунальні послуги та інше, слід зазначити, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про понесення таких витрат чи про необхідність понесення таких витрат, не надано суду відповідної медичної документації на підтвердження стану здоров'я позивача, чеків, квитанцій про понесення власних витрат на лікування та на інші потреби тощо. Клопотань про витребування таких доказів позивачем заявлено не було.
Враховуючи те, що у даній справі доказуванню підлягають: факт непрацездатності батька та факт потреби у матеріальній допомозі, суд не дає оцінку долученим до матеріалів справи та поданим позивачем через канцелярію суду копіям: витягу з кримінального провадження № 12017240110000666 та постанови про призначення судово-медичної експертизи від 16 грудня 2017 року у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 125 КК України за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, оскільки вказані документи не мають відношення до предмету доказування у цивільній справі про стягнення аліментів.
З цієї ж підстави судом було відмовлено позивачу у задоволенні його клопотання про витребування з Волочиської ЦРЛ відомостей про час перебування ОСОБА_4 на робочому місці, оскільки вказане не має відношення до предмету доказування.
Зазначені документи, що стосуються кримінального провадження, а також факт нанесення тілесних ушкоджень є предметом дослідження у рамках кримінального провадження, та обставини, на які в судовому засіданні посилався позивач з цього приводу, підлягають встановленню саме в ході розслідування кримінального провадження.
Зважаючи на те, що інших клопотань про надання чи витребування доказів заявлено не було, позивачем в судовому засіданні не був доведений факт наявності у нього потреби у матеріальній допомозі з боку працездатних дітей, зокрема ОСОБА_4
Посилання позивача на те, що він все життя матеріально забезпечував сім'ю, та наявність на даний час тривалих особистих неприязних відносин з ОСОБА_4 не звільняє його від обов'язку доказування потреби у матеріальній допомозі, адже у відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, в позові ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі ст. ст. 201-202 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, керуючись ст. ст. 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:ОСОБА_3 (31200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1)
Відповідач:ОСОБА_4 (31200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2)
Повне рішення складено 23 березня 2018 року.
Суддя О.М. Бабій