Рішення від 23.03.2018 по справі 825/1027/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1027/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

16.02.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - ЛК УМВС України в Чернігівській області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, визначеної висновком про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 «Про міліцію», затвердженим в МВС України від 05.09.2017 в розмірі 252 600,00 грн; зобов'язання МВС України перерахувати на рахунок УМВС України в Чернігівській області суму одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду третьої групи від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків для подальшої виплати позивачу та зобов'язання голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків визначеної висновком про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 "Про міліцію", затвердженим в МВС України 05.09.2017 в розмірі 252 600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ та згідно акту про нещасний випадок отримав тілесні ушкодження в зоні проведення антитерористичної операції у період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Як наслідок, встановлено 3 групу інвалідності та 50% втрати працездатності. У відповідності до вимог чинного законодавства позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, однак в порушення вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850) строк виплати сплинув, а кошти позивачу не виплачено. Таким чином вважає, що з боку відповідачів допущена протиправна бездіяльність, яка зумовила порушення гарантованого державою права позивача на отримання одноразової грошової допомоги в строк передбачений Законом.

19.02.2018 позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

В зв'язку з усуненням недоліків ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідності до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив.

Від МВС України 05.03.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що МВС України не було допущено порушень вимог Порядку № 850. Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги затверджений 05.09.2017 та надісланий до ЛК УМВС України в Чернігівській області. Оскільки переважна більшість з числа тих, хто звернувся за отриманням одноразової грошової допомоги, є інвалідами, які мають травми чи захворювання і потребують термінового лікування, вказана допомога виплачується виключно в порядку черги, відповідно до дати затвердження висновків, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Від УМВС України в Чернігівській області 12.03.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що відповідач діяв у відповідності до вимог Порядку № 850, а саме останнім було прийнято заяву позивача з додатками, складено відповідний висновок та в установленому порядку у визначені строки направлено до МВС України, яке наділено виключними повноваженнями щодо призначення одноразової грошової допомоги та виділення сум грошової допомоги для виплати позивачу. Оскільки УМВС України в Чернігівській області виконало всі передбачені законодавством дії, спрямовані на отримання позивачем одноразової грошової допомоги, вважає, що вимоги позивача є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 07.05.2014 (Наказ УМВС № 105 о/с від 07.05.2014) по 02.10.2015 (Наказ УМВС № 375 о/с від 02.10.2015), що підтверджується довідкою від 02.10.2015 № 413 (а.с.7).

26.07.2017 позивач звернувся до ЛК УМВС України в Чернігівській області з заявою (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням останньому ІІІ групи інвалідності та втрати 50% працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.8) та надав ряд документів, перелік яких передбачений Порядком № 850.

На підставі поданої позивачем заяви УМВС України в Чернігівській області 31.07.2017 складено висновок про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в сумі 252 600,00 грн та 07.08.2017 вказаний висновок (затверджено директором ДФОП МВС України 05.09.2017) направлено до МВС України, що підтверджується матеріалами справи (а.с.55).

Як вбачається з матеріалів справи 09.10.2017 до УМВС України в Чернігівській області з МВС України надійшов вказаний висновок разом з іншими матеріалами позивача (а.с.56).

В подальшому позивач 06.11.2017 звернувся з заявою до ЛК УМВС України в Чернігівській області щодо негайного проведення виплати, яка передбачена законом (а.с.10).

УМВС України в Чернігівській області 14.11.2017 надана відповідь позивачу № 21/П-334 та повідомлено останнього, що матеріали на виплату зазначеної допомоги були надіслані до ДФОП МВС України 07.08.2017 для прийняття рішення по суті. Затверджений 05.09.2017 висновок та матеріали повернуті до ліквідаційної комісії 09.10.2017. Станом на 13.11.2017 кошти для виплати одноразової грошової допомоги на рахунок УМВС України в Чернігівській області від МВС України не надходили (а.с.9).

Також позивач звернувся до УМВС України в Чернігівській області з інформаційним запитом, згідно відповіді від 20.12.2017 за № 21/П-423 адресованої позивачу УМВС України в Чернігівській області повідомило, що за висновком про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» сума призначеної (затвердженої) допомоги на третю групу інвалідності від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків становить 252 600,00 грн. Сума обрахована відповідно до Порядку № 850 у розмірі 150-кратного мінімуму, установленому для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (31.05.2017) (а.с.11).

Відповідно до п. 2 ч. 3 Порядку № 850 установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пунктом 2 частини другої Порядку № 850 встановлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 7 вказаного Порядку працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пункті 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п. 8 Порядку № 850).

Згідно п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (п. 10 Порядку).

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п.11 Порядку).

З вищенаведеного вбачається, що висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги затверджений 05.09.2017 та надісланий до ЛК УМВС України в Чернігівській області.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно інформації, наданої уповноваженою особою, за даними обліку ЛК УМВС України в Чернігівській області позивач є першим на отримання коштів для виплати одноразової грошової допомоги, що підтверджується листом № 30/149 від 06.03.2018 (а.с.57).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено додержання відповідачами вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, якими в строк складено висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги та включено до черги на її отримання, а отже відповідачі діяли у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14033, код НОМЕР_1) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (прос. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08592365), Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Тихоненко

Повний текст судового рішення складено 23.03.2018.

Попередній документ
72950644
Наступний документ
72950646
Інформація про рішення:
№ рішення: 72950645
№ справи: 825/1027/18
Дата рішення: 23.03.2018
Дата публікації: 29.03.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: