Справа № 760/7441/18
Провадження №2-о/760/196/18
23 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Кізюн Л.І.
при секретарі: Продан М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту смерті, -
Заявник звернулася в суд з заявою, у якій просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, місце смерті - м. Брянка Луганської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначила, що вона є донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Брянка Луганської області.
Відповідно до довідки, причина смерті: енцефалопатія поєднаної етіології.
Оскільки, після смерті батька отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, так як факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті, тому заявник змушена звернутися з заявою про встановлення факту смерті до суду.
Встановлення факту смерті її батька необхідно для державної реєстрації смерті останнього, отримання свідоцтва про смерть та для оформлення (прийняття) спадщини, що залишилась після смерті батька.
Заявник подану заяву про встановлення факту смерті просила задовольнити та розгляд заяви проводити за її відсутності, про що зазначила у поданій заяві (а.с. 15).
Заінтересована особа - Солом'янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в м. Києві з проханням ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства, враховуючи фактичні обставини справи (а.с. 21).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Питання державної реєстрації смерті регулюються ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», главою 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5.
Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я чи судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів.
Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у вищевказані строки, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. У разі надходження заяви після закінчення одного року з дня настання смерті та, якщо факт смерті встановлено у судовому порядку або особа оголошена судом померлою, державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника.
Оскільки документ, який виданий на території Луганської області є недійсним і не створює правових наслідків, заявник звернулася до суду.
Судом встановлено, що згідно з даними свідоцтва про народження, виданого 24 серпня 1977 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Брянка Луганської області, в графі батьки: батьком зазначено ОСОБА_2, матір'ю - ОСОБА_4 (а.с. 9).
Згідно з даними свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1» (а.с. 10).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько заявника - ОСОБА_2 помер в м. Брянка Луганської області, що підтверджується даними свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 08 листопада 2017 року відділом запису актів громадянського стану Брянківського міського управління юстиції Луганської Народної Республіки (а.с. 13).
Причиною смерті ОСОБА_2 є енцефалопатія поєднаної етіології, що підтверджується даними довідки про причину смерті (до форми № 106) у № 169 від 07 листопада 2017 року (а.с. 12).
Також, судом встановлено, що Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовив заявнику у проведенні державної реєстрації смерті гр. ОСОБА_2, яка помер ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 08 листопада 2017 року відділом запису актів громадянського стану Брянківського міського управління юстиції Луганської Народної Республіки, оскільки заявником пред'явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 14).
Постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» надано статус «тимчасово окупованих» територіям окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена Постановою ВР України №252-VIII від 17.03.2015 року (згідно додатку), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275 від 02 грудня 2015 року м. Брянка Луганської області віднесений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до п. 13 постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 року № 545.
Відповідно до положень наказу, підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що факт смерті гр. ОСОБА_2, яка помер ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується наданими заявником доказами, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 258, 259, 263-265, 293-294, 317, 354 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», главою 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брянка Луганської області, місце смерті якого - м. Брянка Луганська область, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію рішення суду невідкладно направити до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві для державної реєстрації смерті ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя Л.І. Кізюн