Справа № 236/627/18
"20" березня 2018 р. м. Лиман
Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви, які подані керівником Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_2 про стягнення суми шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки,
16.03.2018 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява керівника Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Донецькій області, в якій він просить стягнути з ОСОБА_2 шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 78 400, 92 грн.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суддя перевіряє відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Крім того, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вже на стадії пред'явлення позову позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Цивільний процесуальний закон не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, тобто посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Однак, позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (п.п.4-6,8 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керівником Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Донецькій області заявлена вимога про стягнення з ОСОБА_2 суми шкоди, однак розрахунок такої шкоди не підтверджений доказами, достатніми для визначення їх розміру, виходячи з наступного.
Нормами ст.157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі Постанова) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).
Пунктом першим Порядку встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Згідно пунктів 4,7 Методіки визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням,
зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963, розмір шкоди, заподіяної, зокрема фізичним особам, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (для всіх категорій земель, крім земель житлової та громадської забудови) визначається за відповідною формулою та проводиться територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
В методичних рекомендаціях щодо застосування зазначеної методики визначено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства; акт обстеження земельної ділянки. При цьому, збитки, заподіяні, зокрема, власнику чи користувачу земельної ділянки, підлягають відшкодуванню протягом 15 днів з моменту вручення (направлення поштою) порушнику земельного законодавства розрахунку розміру заподіяної шкоди (збитків).
За таких обставин, позивачу необхідно визначитись із правовою природою правовідносин, які виникли між ним та відповідачем (будь-то вчинення кримінального діяння) чи тимчасове або самовільне зайняття земельної ділянки тощо); уточнити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про наявність збитків (конкретизувати вимоги); зазначити докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, надати всі відповідні документи, які містять та підтверджують розрахунок шкоди, зокрема, зазначених у вироку суду від 20.10.2017.
Також згідно вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, всупереч вимогам закону, цієї інформації позивачем в позовній заяві не надано. Щодо виконання вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України суд зазначає, що даною нормою чітко визначено, про те, що підтвердження має бути здійснено безпосередньо позивачем, а не його представником чи прокурором, що діє в інтересах позивача. Підтвердження Головного управління держгеокадастру у Донецькій області не береться до уваги, оскільки на дату зазначеного повідомлення(17.01.2018), вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 20.10.2017 яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.197-1,ч.1 ст.364-1 КК України, законної сили не набрав, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.02.2018.
Так, згідно до вимог ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звернутися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Згідно вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
З тексту позовної заяви вбачається, що прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Донецькій області та зазначає, що останне неналежним чином здійснює свої повноваження щодо забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільним зайняттям земельної ділянки, однак прокурор не посилається на жодну конкретну фактичну обставину чи конкретний факт, та не зазначено доказів що підтверджує такі твердження прокурора.
Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: не визначено правову природу правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем; не уточнені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про наявність збитків (конкретизувати вимоги); не зазначено доказів, що підтверджують ці обставини, не зазначено доказів на підтвердження неналежного здійснення позивачем свохї повноважень про забезпечення відшкодування збитків, а також не виконанні вимоги п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вважаю, що її необхідно залишити без руху, а керівнику Слов'янської місцевої прокуратури надати строк для усунення вказаних недоліків, який становить десять днів з дня отримання ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву керівника Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_2 про стягнення суми шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки- залишити без руху.
Надати можливість керівнику Слов'янської місцевої прокуратури, 10-денний строк з дня отримання копії ухвали виправити вказані недоліки, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-