Справа № 723/1798/17
Провадження № 2/723/246/18
22 березня 2018 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Дедик Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» до ОСОБА_2 сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, державних актів на право власності на земельну ділянку, -
Позивач ПАТ «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_5 Держгеокадастру у Сторожинецькому районі Чернівецької області, в якому посилається на те, що ним із землевпорядною організацією ПП «Ріга» укладено договір від 30.12.2013 р. №Л/П-134382/НЮ про виконання робіт з інвентаризації земель та виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в межах смуги відведення. На виконання умов зазначеного договору ПП «Ріга» виготовило Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ДТГО «Львівська залізниця» під існуючими об'єктами залізничного транспорту за напрямком Чернівці - Вадул-Сирет від 283км+894м до 287км+608м в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.
В результаті проведеної інвентаризації зазначеної земельної ділянки встановлено, що частина земельних ділянок площею 0,0728 га, що перебувають у власності ОСОБА_3 накладається на смугу відведення залізниці від 287км+530м до 287км+590м. Вказані земельні ділянки передані у власність ОСОБА_3 рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 18.02.1994 року №9, на них видано державні акти та зареєстровано в державному земельному кадастрі за №7324582000:01:003:0017, №7324582000:01:003:0018.
Згідно «Плана границ полосы отвода линии Черновцы-Адынката Львовской железной дороги в административных границах Черновицкого района Черновицкой области», який є доказом землекористування залізниці, розроблений та погоджений в 1959 році, ширина смуги відведення на вказаній вище ділянці становить 80 м від осі колії. Земельні ділянки відповідача ОСОБА_3 частково входять в ширину смуги відведення залізниці і загальна площа перетину земельних ділянок відповідача в смузі відведення залізниці становить 0,0728 га.
На земельній ділянці, розміри якої визначені Планом смуги відведення, розташована головна колія №020122036, побудована в 1944 році, яка є державною власністю і перебуває на балансі ДТГО «Львівська залізниця», що є державним підприємством.
Посилаючись на те, що вищевказаним рішенням порушується право позивача на користування земельною ділянкою та воно суперечить чинному законодавству, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради №9 від 18.02.1994 року в частині передачі земельних ділянок ОСОБА_3 у приватну власність в с.Великий Кучурів, Сторожинецького району Чернівецької області, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 7324582000:01:003:0017 та 7324582000:01:003:0018, видані ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасувати запис у Поземельній книзі, а також стягнути з відповідачів сплачені судові витрати.
До початку розгляду справи по суті представником позивача подано заяву про зміну предмету позову з наданням суду доказів направлення копії заяви учасникам справи у відповідності до вимог ч.5 ст.49 ЦПК України. В заяві представник позивача посилається на те, що в процесі розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3 набув право власності на земельні ділянки на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради від 25.12.2009 року №163-29/09, а не на підставі рішення від 18.09.1994р. №9, як було помилково зазначено у позовній заяві. В зв»язку з цим змінюють предмет позову щодо вимоги про скасування рішення і просять визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради від 25.12.2009 року №163-28/09 в частині передачі земельних ділянок ОСОБА_3 у приватну власність, що в с.Великий Кучурів, Сторожинецького району, Чернівецької області.
В ході розгляду справи за клопотаннями позивача ухвалою суду від 02.11.2017 року було витребувано у ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області копії державних актів на право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 7324582000:01:003:0017 та 7324582000:01:003:0018, виданих ОСОБА_3П, а також ухвалою суду від 14.02.2018 року витребувано у ОСОБА_2 сільській раді копію рішення ОСОБА_2 сільської ради №163-28/09 від 25.12.2009 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, посилаючи на обставини, викладені в позові, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання, призначене на 22.03.2018 року не з'явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_6 в судове засідання, призначене на 22.03.2018 року не з'явилися повторно, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням сесії ОСОБА_2 сільської ради від 25.12.2009 року №163-28/09 року було передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,4327 га, в т.ч. 0,1720 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,2384 га та 0,0223 га для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 15.03.2010 року видано державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД №990000 з кадастровим номером 7324582000:01:003:0017 площею 0,25 га та серії ЯЖ №066069 з кадастровим номером 7324582000:01:003:0018 площею, 0,0223 га, цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в с.Великий Кучурів, Сторожинецького району.
Відповідно до викопіювання із зведеного інвентаризаційного плану земельної ділянки смуги відведення ДТГО «Львівська залізниця» за напрямком Чернівці - Вадул-Сирет в адміністративних межах с.Великий Кучурів ОСОБА_2 сільської ради, виконаного ПП «Ріга», земельні ділянки ОСОБА_3 накладаються на смугу відведення залізниці, площа накладення становить 0,0728 га.
Згідно «Плана границ полосы ж.д. отвода линии Черновцы - Адынката Львовской железной дороги в административных границах Черновицкого района Черновицкой области от 269 км+000м до 293 км+090м» розробленого Дорпроект Юго-Западной ж.д. в 1959 році ширина смуги відведення на ділянці розміщення земельних ділянок ОСОБА_3 становить 80 м від осі колії.
Відповідно до Інвентарної картки обліку основних засобів ВП «Чернівецька дистанція колії Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» головна колія (ВБК) направлення Чернівці - Держкордон з км 267 до км 314 інвентарний №020122036, введена в експлуатацію в 1944 році, перебуває на балансі позивача.
Відповідно до ст.68 Земельного Кодексу України, ст.11 Закону України «Про транспорт», ст.6 Закону України «Про залізничний транспорт», до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Такі землі призначені для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення, забезпечення безпеки руху і розвитку об'єктів залізничного транспорту.
Так, відповідно до норм законодавства, яке існувало при облаштуванні залізничного полотна та смуги відведення («Инструкция о нормах и порядке отвода земель для железных дорог и использовании полосы отвода» 30.01.1963 року «Положение о землях предоставленных транспорту» 07.02.1933 року; «Об упорядочении отвода земель для железных дорог» 27.01.1962, інші нормативні акти та будівельні норми), вимоги щодо виготовлення та отримання державного акту не передбачалися, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі. Оформлення прав органів шляхів сполучення на землі, що закріплювалися за ними, проводилося шляхом відведення за схемою згідно вищезазначених нормативних актів.
Дані обставини підтверджуються також і п.2 «Положення про землі транспорту», затвердженого Радою Міністрів СРСР від 08 січня 1981 року за №24, де зазначено, що «размеры земельных участков, предоставляемых для указанных целей, определяются в соответствии с утвержденными в установленном порядке нормами или проектно-технической документацией».
В подальшому, при зміні законодавства та введення інституту державних актів вимоги щодо їх оформлення поширювалися тільки на нові земельні ділянки при їх відведенні та не вимагалося отримання актів на існуючі та наявні у користуванні землі.
Позивач мав право на частину земельних ділянок в межах ОСОБА_2 сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, які були виділені ОСОБА_3, і таке право не було жодним чином припинене. Перебування у залізниці земельної ділянки також підтверджується довідкою ОСОБА_5 Держземагенста у Сторожинецькому районі, відповідно до якої під об'єктами залізничного транспорту в межах ОСОБА_2 сільської ради Сторожинецького району знаходиться площа 23 га.
За змістом ч.4 ст.84 ЗК України землі під державними залізницями не можуть передаватися у приватну власність.
Пунктом «г» ч.3 ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може бути здійснено шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка є смугою відведення залізниці, знаходилася у правомірному користуванні позивача, то ОСОБА_2 сільська рада як орган місцевого самоврядування не мала права розпоряджатися нею.
З огляду на наведене, суд вважає, що рішення ОСОБА_2 сільської ради від 25.12.2009 року №163-28/09 року про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельних ділянок площею 0,4327 га, в т.ч. 0,1720 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,2384 га та 0,0223 га для ведення особистого селянського господарства в частині, що накладається на землі позивача, а саме, площею 0,0728 га, є незаконним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 01.07.2015 року у справі №6-319цс15, у спорах, пов»язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, на підставі яких видано державні акти про право власності на земельні ділянки, так і самі державні акти. Визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Таким чином, оскільки державні акти відповідачу ОСОБА_3 були видані на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради №163-28/2009 від 25.12.2009 року, яке в частині передачі земельних ділянок у приватну власність площею 0,0728 га є незаконним, то суд вважає, що державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯД №990000 з кадастровим номером 7324582000:01:003:0017 та серії ЯЖ №066069 з кадастровим номером 7324582000:01:003:0018, видані ОСОБА_3, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0728 га відповідно слід визнати недійсними.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п.«а» п.2 частини шостої ст.37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що слід скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельні ділянки за кадастровими номерами 7324582000:01:003:0017 та 7324582000:01:003:0018 площею 0,0728 га і цим самим частково задовольнити вимоги позивача.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,5,12,13,19, 23,76,81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №163-28/09 від 25.12.2009 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0728 га для ведення особистого селянського господарства.
Визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯД №990000 з кадастровим номером 7324582000:01:003:0017 та серії ЯЖ №066069 з кадастровим номером 7324582000:01:003:0018, видані ОСОБА_3 на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №163-28/09 від 25.12.2009 року, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0728 га.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0728 га для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери 7324582000:01:003:0017 та 7324582000:01:003:0018.
Скасувати записи в Поземельній книзі щодо права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0728 га для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери 7324582000:01:003:0017 та 7324582000:01:003:0018.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради (місцезнаходження: с.Великий Кучурів, вул..Головна, 1, Сторожинецького району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04418162), ОСОБА_3 (жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: м.Львів, вул..Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) по 1200 грн. з кожного на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.15.5 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.