Справа № 296/1319/18
2/296/1323/18
"20" березня 2018 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Сингаївської Т.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
12.02.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 27 серпня 1994 року Усолусівською сільською радою, Ємільчинського району, Житомирської області, актовий запис №6.
В обґрунтування вимог позивач пояснила, що з вересня 2016 року з відповідачем разом не проживають, сім'я фактично розпалась, існує лише формально.
28.02.2018 ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та призначено до судового розгляду.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечував (а.с.12,14).
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3,4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії І-ТП №255840, що сторони - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають шлюбі, зареєстрованому 27.08.1994 року Усолусівською сільською радою, Ємільчинського району, Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис №6 (а.с.2).
16 жовтня 2005 року у сторін народився син ОСОБА_3 (а.с.6).
Згідно ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
З урахуванням обставин справи, позиції сторін щодо подальшого збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу, а тому позовна заява підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, позивач під час укладення шлюбу змінила прізвище «Павицька» на «Сиротіна» та бажає після розірвання шлюбу залишити прізвище отримане під час його укладання.
На підставі ч.6 ст.141 ЦПК України, оскільки позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись 104-105, 110, 112-115, 160 Сімейного кодексу України, ст.ст. ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянами України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований 27 серпня 1994 року Усолусівською сільською радою, Ємільчинського району, Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис №6.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище, отримане у шлюбі «Сиротіна».
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Cуддя О. С. Рожкова