Справа №295/2147/17
Категорія 26
2/295/758/18
01.03.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Сидорець К.Г.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Богунському районному суді м. Житомира справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.12.2013 року у розмірі 38803,47 грн., яка складається із заборгованості за кредитом -3098,47 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 30281,94 грн., заборгованості за пенею та комісією - 3099,09 грн., штрафу - 500 грн. (фіксованої частини), штрафу (процентної складової) - 1823,98 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.12.2013 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Проте, відповідач не надав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушив умови договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, представник відповідача надав до суду відзив на позов, просив врахувати строки позовної давності та просив задовольнити позов частково.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.12.2013 року між сторонам укладено договір про надання банківських послуг, який являє собою заяву, Пам'ятку клієнту, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, що підтверджено підписаною відповідачем заявою.
За умовами вказаного договору, відповідачу надано кредит в розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості (а.с. 6).
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Зі змісту розрахунку заборгованості за договором №б/н від 17.10.2012 року, наданого позивачем, станом на 27.11.2016 року заборгованість становить 19445,39 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 7294,29 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 2969,09 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом - 7294,25 грн., штраф відповідно до п 2.2 Генеральної угоди - 1887,76 грн.
Проте, суд не може взяти до уваги наданий розрахунок в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 06.11.2013р. ухваленої по справі №6-116цс13, яка є обов'язковою для виконання всіма органами судової влади України відповідно до ст. 360-7 ЦПК України , позовна давність за кредитними зобов'язаннями, які виконуються сплатою окремих платежів, рахується окремо відносно кожного платежу. Аналогічна позиція відображена в Постанові ВС України від 17.09.2014р. по справі 6-95цс14; Отже, якщо виходити з того, що спірне кредитне зобов'язання підлягає виконанню сплатою щомісячних платежів і якщо дивитися через призму вказаних вище норм права на спір, який виник за Генеральною угодою від 17.10.2012 р, укладеної між позивачем та відповідачем, останній отримав кредиту вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 8 725,36 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік . на суму залишку заборгованості за кредитом . Враховуючи що Позивач звернувся до суду 08.02.2017 р. ОСОБА_3 має платити суму грошових коштів по тілу кредиту за період з 08.02.2014 р. по 08.02.2017 р., що становить 7 94,29 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується , зокрема , до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи, що банк звернувся до суду 08.02.2017р. ОСОБА_3 має платити суму грошових коштів по заборгованості по пені та відсотках за період з 08.02.2016 р. по 08.02.2017 р. ,що складає 3 206,47 гривень.
Крім того відповідач має платити суму грошових коштів по загальній заборгованості по відсотках за користування кредитом в період з 08.02.2016 р. по 08.02.2017 р., що складає 697,01 гривня.
Потрібно зазначити, що сума грошових коштів в розмірі 1 8876 грн. взагалі не підлягає стягненню, виходячи з наступного обґрунтування: вказана сума штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди може нараховуватися кредитором лише протягом одного місяця з моменту виникнення порушення по заборгованості, тобто вимоги по її стягненню витікаючи у зв 'язку пропуском стоків позовної давності. Тим більше , Позивач не конкретизував в який саме період виникло право у нього на стягнення штрафу тобто не довів та не надав доказів на право стягнення штрафу.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» в розмірі 11 197,11 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 7294,29 гривень; заборгованості по пені та відсоткам - 3206,47 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 697,01 грн.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 921,28 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267, 526, 610, 1050, 1054, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6-190цс14 від 21 січня 2015 р., № 6-1707цс15 від 2 грудня 2015 р., № 6-32цс14 від 10 вересня 2014 р., № 6-125цс14 від 17 вересня 2014 р., № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 р., № 6-990цс15 від 27 січня 2016 p., ст. ст. 259, 263, 265, 280, 284, 288 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 11 197,11 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитом від 17.10.2012 р.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» сплачений судовий збір в розмірі 921,28 грн.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І.Г. Перекупка