ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 березня 2018 року № 826/698/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління
провизнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії
Третя особа:
Озброєння Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України)
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління, в якому просив:
- визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 229903658) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій”;
- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 229903658) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій”.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при звільненні, відповідно до вимог пункту 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили.
Заслухавши учасників справи, суд, за наявним клопотанням останніх, подальший розгляд справи здійснив в порядку письмового провадження.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу в Озброєнні Збройних Сил України на посаді старшого офіцера відділу забезпечення бронетанковим майном управління забезпечення Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України).
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 30 листопада 2017 року №568 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом “б” (за станом здоров'я).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 грудня 2017 року №281 позивача виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення, а також прийнято рішення виплатити надбавку в розмірі 15% посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок в загальні результати служби в розмірі 400% посадового окладу, додаткову щомісячну грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення з 1 по 20 грудня 2017 року, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, за 25 календарних років, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі 76503,28 грн., відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління Державної охорони грошової вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.
Згідно довідки про суми нарахованого (виплаченого) підполковнику ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій, винагороди за тривалість безперервної військової служби та грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за період з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2017 року №305/938 від 27 грудня 2017 року при нарахуванні грошової допомоги у разі звільнення з військової служби до розрахунку в складі грошового забезпечення не включено щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.
В листі Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 02 січня 2018 року №305/4 у відповіді на заяву від 26 грудня 2017 року щодо здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та відповідної виплати відповідачем повідомлено, що відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329, до місячного грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород).
Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячні та одноразові) визначені у Додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Також відповідачем зазначено, що у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України немає законних підстав для включення розміру щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснено обчислення одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та проведення відповідного перерахунку (доплати).
Позивач, не погоджуючись з не включенням у розрахунок грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” від 22 вересня 2010 року №889, що суперечить, на його думку, вимогам частини 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
У відповідності до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №2232-XII (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини 1 статті 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України “Про Збройні Сили України”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” та іншими законами.
За приписами частин 1-4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Частиною 2 статті 15 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” (надалі - Постанова №393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07 листопада 2007 року №1294 (надалі - Постанова №1294) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу затверджені абзацом 5 пункту 3 Постанови №1294, розміри яких наведені у додатках 25-28, 33.
Зокрема, до додатку 25 до Постанови №1294, яким визначені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, щомісячна додаткова грошова винагорода не включена.
Згідно абзацу 1 пункту 2 Постанови №1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання вищенаведених вимог Постанови №1294 наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Інструкція №260).
Відповідно до пункту 38.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно пункту 38.6 Інструкції №260 військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються, зокрема: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 закріплені питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (надалі - Постанова №889).
На час установлення і початку виплати - 1 жовтня 2010 року - винагорода мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (пункт 1 Постанови №889).
Відповідно до пункту 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Надалі до Постанови №889 вносилися зміни, які розширювали перелік категорій військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода. При цьому зміни, що вносилися до Постанови №889, істотно не зачіпали положень пункту 2 цієї Постанови.
Зокрема, відповідно до пункту 1 Постанови №889 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Пункт 2 Постанови №889 викладено в такій редакції - граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Відповідно до Постанови №889 та з метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року №550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Інструкція №550), якою визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
Розміри виплат винагороди на місяць наведені у пункті 2 Інструкції №550.
Перелік складових місячного грошового забезпечення, з якого має бути здійснено обчислення й виплата винагороди, зазначений у пункті 3 Інструкції №550, а саме - посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників) (пункт 5 Інструкції №550).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції №550).
Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік (пункт 9 Інструкції №550).
Відповідно до положень пункту 10 Інструкції №550, командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за наявності обставин, передбачених у цьому пункті.
Таким чином, аналізуючи положення постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07 листопада 2007 року №1294, Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, положення постанови Кабінету Міністрів України “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” від 22 вересня 2010 року №889 у системному зв'язку із нормами статей 9 і 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” та правилами Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року №550, можна зробити висновок, що винагорода, встановлена Постановою №889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу (командира) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника); її розмір не є фіксованим; виплата такої винагороди не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII та абзацу 2 пункту 10 Постанови №393. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Подібний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно до якого до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України, зокрема, в постановах від 04 листопада 2014 року у справі №21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі №21-32а15, від 19 травня 2015 року у справі №21-466а15, від 30 червня 2015 року у справі №21-1446а15, Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №761/17387/17.
У письмових поясненнях позивач наголошує на тому, що твердження відповідача про періодичний, непостійний характер щомісячної додаткової винагороди, окрім довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 27 грудня 2017 року №305/938 про суми нарахованого позивачу грошового забезпечення, спростовуються тим, що згідно абзацу 2 пункту 12 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 (надалі - Перелік №146), з військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з органів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру та згідно відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 22 січня 2018 року №248/3/8/63 на адвокатський запит, щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає обліку при відрахуванні аліментів з грошового забезпечення військовослужбовців на загальних підставах.
Як вбачається з вказаного листа від 22 січня 2018 року №248/3/8/63 Департаменту фінансів Міністерства оборони України, останній посилається на Перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 травня 2013 року №316 (надалі - Перелік №316), відповідно до якого щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, до Переліку не віднесена, а тому підлягає облікові при відрахуванні аліментів з грошового забезпечення військовослужбовців на загальних підставах.
Відповідно до пункту 8 Переліку №146 утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Пунктом 12 Переліку №146 наведено перелік видів доходів утримання аліментів з яких не провадиться, зокрема, зазначено, що утримання аліментів з військовослужбовця не проводиться, серед іншого, з вихідної допомоги при звільненні з військової служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного характеру.
Отже, Перелік №146 є підставою для прийняття рішення про утримання або неутримання аліментів з того чи іншого виду грошового забезпечення. Водночас, в окремих силових структурах прийнято відомчі нормативно-правові документи, які конкретизують види складових грошового забезпечення, з яких аліменти не утримуються. Відповідно, Перелік №316 є саме таким нормативно-правовим актом Міністерства оборони України, яким передбачено обмеження на утримання аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України.
Таким чином, Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, а також Перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України застосовуються при вирішенні питання утримання аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України та не конкретизують чи є щомісячна додаткова грошова винагорода виплатою постійного характеру.
Водночас, відповідач не заперечує, що позивач під час проходження військової служби отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, але даний факт не впливає на склад місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні, оскільки порядок виплати одноразової грошової винагороди при звільненні, порядок обчислення її розміру, порядок та умови виплати щомісячної грошової винагороди врегульовано відповідними нормативно-правовими актами.
Як зазначено в частині 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, а також беручи до уваги вищенаведену позицію Верховного Суду України, Верховного Суду, - суд приходить до висновку, що у відповідача при здійсненні розрахунку та виплаті грошової допомоги позивачу при звільненні, були відсутні підстави для включення до грошового забезпечення додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, а отже позовні вимоги щодо здійснення відповідних нарахувань та їх виплати є безпідставними.
Згідно частини 1, частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач виконав покладений на нього положеннями вищенаведеної статі, обов'язок.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з тим, що судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача в контексті спірних правовідносин.
Керуючись статтями 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко