ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 березня 2018 року 10:26 № 826/8679/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Денисенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм»
доДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Дерпродспоживслужби у Харківській області
проВизнання протиправними дій, скасування рішення,
за участі представників сторін:
представник позивача Ємець А.І. ;
представник відповідача 1,2 Талан О.П.
До Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" (надалі - ТОВ "ЛГЗ "Прайм", позивач) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - Держпродспоживслужба, відповідач - 1), Головного управління Дерпродспоживслужби у Харківській області (надалі - ГУ Дерпродспоживслужби у Харківській області, відповідач - 2) у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- визнати дії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у розгляді Скарги ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» на Рішення Інспекції України з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 25 від 08 червня 2017 року протиправними;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Інспекції України з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 25 від 08 червня 2017 року в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване Рішення Інспекції України з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 25 від 08 червня 2017 року суперечить нормам чинного законодавства, оскільки перевірка проводилась за анонімним зверненням особи, що грубо порушує права позивача. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем-1 порушено порядок розгляду скарг визначений чинним законодавством. У судовому засіданні представник позивача підтримав повністю позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник Відповідача 1,2 проти позову заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з огляду про наступне.
В ході розгляду адміністративної справи встановлено, що 27 березня 2017 року на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області надійшла скарга заявником якої виступає ОСОБА_3. що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на дії ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» щодо ознак порушення Закону України «Про рекламу».
Представник позивача в позовній заяві зазначає, що заявник не проживає за адресою зазначеною в своєму зверненні, тобто зазначена адреса є не існуючою, що є порушенням ст.5 Закону України "Про звернення громадян", а тому скарга є анонімною і в розумінні ст.8 Закону України "Про звернення громадян" не підлягає розгляду.
За наслідками розгляду матеріалів про порушення законодавства про рекламу, керуючись ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідачем прийнято рішення від 08.06.2017 № 25 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у зв'язку з ненаданням інформації щодо вартості розповсюдження реклами у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Позивач, не погодившись з прийнятим Рішенням про накладення штрафу подав Скаргу до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Листом №ЦА-154/6265-17 від 22.06.2017 року відповідач-1 повідомив ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», що питання щодо скасування Рішення Відповідача 2 про накладення штрафу за порушення законодавства України «Про рекламу» може бути оскаржене у судовому порядку.
ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» не погоджується з діями Відповідача-1 щодо відмови у розгляді Скарги на Рішення Відповідача-2 по суті та вважає, що такі дії є грубим порушенням права та законних інтересів, а тому звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Статтею 40 Конституції України визначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов'язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді. Отже, право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян. Звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод є неприпустимим.
Суд звертає увагу представника позивача, що заява ОСОБА_3 у якій місце проживання заявника визначено як: АДРЕСА_1, не є анонімним.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
В Законі України "Про звернення громадян" вимога до звернення, як зазначення місця проживання, пов'язана, насамперед, з можливістю громадянином отримати відповідь на своє звернення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_3 не можуть вважатися анонімними.
Крім того, суд також не бере до уваги посилання позивача, на те, що листом Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради від 18.04.2017 №055-6849, в якому зазначено, що об'єкти нерухомості, які введено в експлуатацію до моменту формування Реєстру адрес, занесені з врахуванням топографічних планів із статусом "за візуальним спостереженням" і мають довідковий характер, тобто даний лист на думку суду не дає достовірних інформаційних відомостей адреси заявника, а тому не може бути безперечним доказом того, що ОСОБА_3 не проживає за вказаною адресою в зверненні.
Щодо підстав проведення перевірки. Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 21.07.2017 №579 (надалі - Положення) визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Згідно пп.7 п.4 Положення, ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням вимог Закону України "Про рекламу".
Частиною 1 ст.27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про рекламу" реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв.
Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, даний Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що штрафи відповідно до п.7 ст.27 Закону України "Про рекламу" накладаються в таких розмірах:
сто неоподатковуваних мінімумів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження;
у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Листом ГУ Дерпродспоживслужби у Харківській області №6.0/2468 від 03.04.2017 запропоновано керівнику ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» запропоновано з'явитись до управління для ознайомлення зі скаргою та надання завірених належним чином копії документів та пояснень необхідних для розгляду звернення громадян, лист отримано 04.04.2017.
Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» не надано документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами.
З метою неупередженого та об'єктивного розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, керуючись ст. 29 Закону України «Про рекламу» Головне управління, листом від 21.04.2017 № 6.0/3044. звернулось до ГО «Всеукраїнська рекламна коаліція» з питання проведення незалежної експертизи щодо ознак порушення законодавства про рекламу.
Згідно експертного висновку № 02-05/17 експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнська рекламна коаліція»: діяльність з реалізації алкогольної продукції під ТМ «Приватна колекція» з розміщенням на горловині пляшки некхенгером на якому вказана інформація про участь у маркетинговому дослідженні та надання споживачам часткової грошової компенсації витрат на Інтернет порушує рекламне законодавство України, а саме не відповідає вимогам ч. З ст. 22 Закону України «Про рекламу».
Як зазначено у вищевказаному експертному висновку, на погляд членів експертної комісії, якби часткова компенсація в розмірі 10 грн. виплачувалась тільки особам, які дійсно прийняли участь в маркетинговому дослідженні, то ніякого заохочування до придбання саме цієї горілки не було б. Оскільки, матеріальна винагорода виплачувалась всім споживачам, хто придбав пляшку горілки «Приватна колекція», має місце «заохочування» в вигляді компенсації винагороди саме за придбання горілки, а не за участь в дослідженні. Відтак судом встановлено допущення позивачем порушення ч. З ст. 22 Закону України «Про рекламу».
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про законність прийнятого відповідачем рішення від 08.06.2017 № 25 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у зв'язку з ненаданням інформації щодо вартості розповсюдження реклами у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Стосовно позиції позивача щодо протиправності дій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у розгляді Скарги ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» на Рішення Інспекції України з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 25 від 08 червня 2017 року, суд зазначає наступне.
ТОВ «ЛГЗ «Прайм» не погоджуючись рішення від 08.06.2017 № 25 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу подав до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів скаргу від 16.06.2017 року №16-06.
Так, відповідно до статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.
Судом встановлено, що листом №ЦА-154/6265-17 від 22.06.2017 року позивача повідомлено, що Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в межах наданих повноважень, розглянуто скаргу від 16.06.2017 № 16-06 ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ» стосовно скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 08.06.2017 № 25, винесене Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області.
Даним листом ТОВ «ЛГЗ «Прайм» роз'яснено, що відповідно до частини одинадцятої статті 27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Відтак, враховуючи наявний в матеріалах справи лист Держпродспоживслужби, судом в ході розгляду справи не встановлено протиправність дій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у розгляді Скарги ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» на Рішення Інспекції України з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 25 від 08 червня 2017 року.
За таких, обставин дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що при винесені рішення відповідачами не було порушено чинного законодавства України, відтак у суду відсутні підстави для скасування Рішення Інспекції України з питань захисту прав споживачів у Харківській області № 25 від 08 червня 2017 року та визнання дій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у розгляді Скарги ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» протиправними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно вимог статті 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя І.А. Качур