ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/69
м. Київ
26 лютого 2018 року 13:14 № 826/14355/17
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До Головного управління ДФС у м. Києві
Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.08.17 р.
Суддя О.В.Головань
ОСОБА_2Литвин
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 - адв. (дог. від 31.10.17 р.)
Від відповідача: не з'яв.
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 16.08.17 р. №0007754001 та №0007744001.
В судовому засіданні 26.02.18 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (податковий номер платника податків НОМЕР_1), місцезнаходження: 02094, АДРЕСА_1 ), зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 06.10.2016 р., перебуває на обліку в якості платника податків, платника єдиного внеску з 06.10.2016 р. у ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
На підставі наказу від 12.06.17р. №4917, направлень на перевірку від 12.06.17 р. № 3913/26-15-40-01, № 3912/26-15-40-01 пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 15.06.2016 року по 24.06.2017 року, про що складено акт перевірки від 26.06.17 р. №26/553/40/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 11, ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 р. № 481/95-ВР, а саме.
Під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольного напою, а саме: горілки "Неміроф чорна" міцністю 40% на розлив для споживання на місці вартістю 20 грн. за 0,5 л (що підтверджується фіскальним чеком від 20.06.17 р. №0000001542). До перевірки не надано документів щодо узгодження ФОП ОСОБА_1 статусу громадського харчування у ресторані за адресою: АДРЕСА_1, чим порушено ст. 153 Закону.
Також встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних у додатку №1 до акту перевірки, без марок акцизного податку встановленого зразка (що підтверджується фото), чим порушено аб. 3 п. 4 ст. 11 Закону, а саме: алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну: позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
від 16.08.17р. №0007754001, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000,00 грн. за порушення вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";
від 16.08.17р. №0007744001, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800,00 грн. за порушення вимог ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 27.10.17 р. №14195/о/99-99-11-03-05-25 вказані рішення залишені без змін.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення протиправними та просить суд скасувати їх з наступних підстав.
Позивач вважає, що висновки акту перевірки є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до абз 3 п.4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку використовувалися в ресторані з метою приготування коктейлів та продажу алкогольних напоїв на розлив, відповідно відкриття пляшки неможливе без пошкодження марки акцизного податку, а суб'єкт господарювання не наділений повноваженнями щодо відновлення первинного стану марки після її розриву під час відкупорення пляшки, що виключає порушення з боку позивача.
Порушення вимог статті 153 Закону є безпідставним, оскільки вказаним Законом не передбачено визначення та порядок отримання статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Відповідно на підтвердження того, що господарський об'єкт має статус закладу громадського харчування було надано під час перевірки такі документи: ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка видана на об'єкт "ресторан", додаток до ліцензії, який зареєстровано на об'єкт "ресторан" та повідомлення від 13.10.2016 року за ф.20-ОПП, подане позивачем до контролюючого органу про наявність такого об'єкту оподаткування як "ресторан".
Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з п. 75.1 та пп. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
П. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених вказаним пунктом.
Відповідно до п. 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
В даному випадку фактична перевірка, за результатами якої складено акт перевірки від 26.06.17 р. №26/553/40/НОМЕР_1, проведена з вище наведених підстав, проте на порушення вимог п. 80.7 статті 80 Податкового кодексу України щодо присутності посадової особи суб'єкта господарювання, а саме.
З направленнями на перевірку від 12.06.2017 року № 3912/26-15-40-01 та №3913/26-15-40-01 ознайомилась співробітник ОСОБА_4, яка працює адміністратором у ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_2), яка не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1
Її присутність на місці проведення перевірки пояснюється тим, що позивач та ФОП ОСОБА_5 здійснюють господарську діяльність у суміжних приміщеннях.
Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до ст. 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку визначеному законодавством.
За визначеннями пп. 14.1.107, 14.1.109 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Згідно з п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
П. 226.1 та 226.2 ст.226 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
З аналізу наведених положень можна зробити висновок, що марка акцизного податку є обов'язковим спеціальним знаком, що підтверджує легальність реалізації товару на території України, відсутність якої на алкогольних чи тютюнових виробах є підставою для притягнення до відповідальності у випадку виробництва, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів.
Згідно положень абз. 15 ч. 2 статті 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень за виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
З акту перевірки вбачається, що під час перевірки встановлено факт зберігання з подальшою реалізацією позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: одна пляшка настойки "Jagermeister SE" 0,5 л., 35%, одна пляшка коньяку "Арарат" 3 зірки, 0,5 л., 40% та одна пляшка вина "Ж.П. Шене Мерум світ Руж" 0,75 л, 12%.
Позивачем надано пояснення, що ресторан є закладом громадського харчування та відповідно до обраних видів діяльності може виготовляти, зберігати протягом установленого терміну зберігання за визначених умов як продукти харчування так і алкогольні напої, з метою приготування коктейлів та продажу алкогольних напоїв на розлив.
Таким чином, наявність на барі декількох пляшок алкогольної продукції з пошкодженими марками акцизного податку не може вважатися порушенням вказаних вимог Закону, у зв'язку з чим висновки акту перевірки є необґрунтованими і, відповідно, прийняте на їх підстав податкове повідомлення-рішення від 16.08.17р. №0007744001.
Відповідно до ст. 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ст. 15-3 Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Відповідно до положень абз. 9 з ч.2 ст.17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 6800 гривень за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу господарювання громадського харчування.
Згідно матеріалів справи Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за видами економічної діяльності (КВЕД): 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
До матеріалів справи додано ліцензію Серія НОМЕР_4 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії якої з 01.11.2016 року по 31.10.2017 року, місце здійснення торговельної діяльності: АДРЕСА_1 (ресторан).
Також 13.10.2016 року ФОП ОСОБА_1 подано повідомлення до контролюючого органу за ф. 20-ОПП про наявність такого об'єкту оподаткування як "ресторан".
Вказане підтверджує, що господарський об'єкт "ресторан" за адресою: АДРЕСА_1 має статус закладу громадського харчування, тому суд не може визнати обґрунтованими висновки акту перевірки і, відповідно, прийняте на їх підстав податкове повідомлення-рішення від 16.08.17р. №0007754001.
Відповідачем, у свою чергу, не надано пояснень, чому вказані вище документи не є достатніми для висновку про наявність у вказаного ресторану статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, а також які докази можуть бути належними для підтвердження вказаного статусу, на думку відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про прийняття оскаржуваних рішень на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо порушення вимог п. 80.7 ст. 80 Податкового кодексу України при проведенні перевірки.
3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 16.08.17 р. №№0007754001, 0007744001.
4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2240 грн.
5. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 12.03.18 р.