Справа № 649/107/18
Провадження №2/649/87/18
14 березня 2018 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Соловйова В.В.
секретаря судового засідання Тритяк Ю.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Демидівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області про визнання права власності
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 квітня 2001 року згідно рішення правління СВК «Світанок» (правонаступник КСП ім. Основікова) йому було виділено в рахунок майнового паю будівлю колгоспного магазину в с. Запоріжжя по вул. Основікова та в цей же день згідно накладної передано йому. На момент передачі магазину він не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності оскільки йому було повідомлено, що вказана будівля передана йому на правах власності, як колишньому члену КСП ім. Основікова. З 2001 року по сьогоднішній день він відкрито, добросовісно, безперешкодно та безперервно користується будівлею магазину, що складається згідно технічного паспорту БТІ з: літ. «А» будівля магазину загальною площею 290,0 кв.м., основна площа 68,6 кв.м., допоміжна площа 221,4 кв.м; під літ. «А» підвал; літ. «Б» вхід до підвалу. Вказане майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Загальна вартість будівель набутих у власність згідно звіту про оцінку, складає 241809,00 грн. Давність користування вказаним майном підтверджується доданою накладною та випискою з протоколу правління СВК «Світанок». Позивач просить суд визнати за ним - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцем с. Запоріжжя Великолепетиського району Херсонської області право власності на: літ. «А» будівлю магазину загальною площею 290,0 кв.м., основна площа 68,6 кв.м., допоміжна площа 221,4 кв.м; під літ. «А» підвал; літ. «Б» вхід до підвалу - розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач не з"явився, але надав до суду заяву у якій зазначив, що позов підтримує, просить суд його задовольнити, а справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача Демидівської сільської ради у судове засідання не з"явився, але надав до суду заяву у якій зазначив, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просить суд розглянути справу у його відсутність.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
22 квітня 2001 року ОСОБА_1 згідно рішення правління СВК «Світанок» було виділено в рахунок майнового паю будівлю колгоспного магазину в с. Запоріжжя по вул. Основікова та в цей же день згідно накладної №3365 передано йому.
Тобто, починаючи з квітня 2001 року по теперішній час позивач використовує вищевказаний об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперешкодно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права не встановлена судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Пунктом 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» роз'яснено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Судом встановлено, що добросовісне володіння позивачем вищевказаними нежитловими будівлями розпочалося з квітня 2001 року і триває до теперішнього часу, а з урахуванням п. 8 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто до 01.01.2001 року. Увесь цей час жоден суб'єкт господарювання, органи державної влади та інші можливі власники не порушували перед позивачем, судовими та правоохоронними інстанціями питання про незаконне використання нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Факт відсутності будь-яких заперечень адресованих позивачу щодо протиправного володіння цими будівлями, дає підстави стверджувати, що упродовж 17 років володіння було правомірним та добросовісним. Вищевказані доводи та обставини справи підтверджують факти добросовісності, відкритості, безперервності і тривалості володіння позивачем нежитловими будівлями.
Враховуючи, що позивач добросовісно заволодів вказаним майном і продовжує відкрито, безперервно і тривало володіти нерухомим майном на протязі 17 років, що також визнано представником відповідача, то суд відповідно до ст.ст. 328, 344 ЦК України вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на: літ. «А» будівлю магазину загальною площею 290,0 кв.м., основна площа 68,6 кв.м., допоміжна площа 221,4 кв.м; під літ. «А» підвал; літ. «Б» вхід до підвалу - розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 328, 344, 397 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 223, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцем с. Запоріжжя Великолепетиського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на: літ. «А» будівлю магазину загальною площею 290,0 кв.м., основна площа 68,6 кв.м., допоміжна площа 221,4 кв.м; під літ. «А» підвал; літ. «Б» вхід до підвалу - розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис
Суддя В.В. Соловйов
Секретар с/з Ю.О. Тритяк