ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 березня 2018 року № 826/905/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної публічної інформації, згідно із запиту на публічну інформацію №1 від 18.10.2017, зареєстрованого у Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області за вх. №177/1; зобов'язати Гатненську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 запитувану публічну інформацію, згідно запиту на публічну інформацію №1 від 18.10.2017, зареєстрованого у Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області за вх. №177/1.
Окрім того, позивач просила суд вирішити питання щодо компенсації витрат на правову допомогу у сумі 5 120, 00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у встановлений строк надати суду відзив на позовну заяву.
Відповідач у визначений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що у відповіді на запит щодо надання публічної інформації, листом від 13.11.2017 №02-28/4605 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що у Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області відсутні світлокопіювальні пристрої, за допомогою яких можливо було б здійснити копіювання детельного плану с. Гатне, тому запропоновано запитувачу ознайомитися із детальним планом в приміщенні Гатненської сільської ради щосереди та щоп'ятниці з 09:00 до 13:00 год., за адресою с. Гатне, вул. Київська, 138. До того ж відповідач зазначив, що позивачем не було відшкодовано фактичні витрати на виготовлення копій документів, відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
18.10.2017 ОСОБА_1 звернулася до Гатненської сільської ради із електронним запитом на публічну інформацію, в якому просила останнього надати їй у відповідь копії детального плану с. Гатне у паперовій формі на поштову адресу позивача та електронній формі на електронну адресу.
13.11.2017 відповідач надав відповідь на запит, в якому повідомив про можливість ознайомитися із детальним планом особисто.
Вважаючи, відмову необґрунтованою та протиправною, позивач звернулася із адміністративним позовом до суду.
Порядок доступу до містобудівної документації, у тому числі до детальних планів, регулюється Законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи містобудування».
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Частинами 1-2 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.
Тобто, з вищевказаної норми вбачається, що звернення із запитом на публічну інформацію є лише однією із перечислених способів, за допомогою якого можна отримати інформацію.
На думку позивача не надання інформації у спосіб, визначений у запиті на публічну інформацію від 18.10.2017, є відмовою у доступі до отримання інформації , однак суд не може погодитися із даним твердженням з огляду на наступне.
Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, закріплений частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, згідно вимог даної статті розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19цього Закону. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
З вищевказаного вбачається, що відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою.
Проаналізувавши відповідь на запит, оформлену листом Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 13.11.2017 №02-28/4605 суд не вбачає з її змісту відмови у наданні відповіді на запит, відповідь містить посилання на відсутність технічної можливості надати інформацію у спосіб, заявлений позивачем у запиті на публічну інформацію від 18.10.2017. Окрім того, відповідачем було запропоновано альтернативний варіант доступу до публічної інформації, який передбачений ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію.
Судом встановлено, що в матеріалах справі відсутні докази, що підтверджують ненадання відповіді на запит, ненадання інформації на запит або безпідставну відмову у задоволенні запиту на інформацію.
Також суд зазначає, що позивач, як заявник, не був позбавлений можливості ознайомитися та зняти відповідні фотокопії детального плану особисто в запропоновані відповідачем дні та години.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що право позивача на отримання публічної інформації не було порушено відповідачем, а відповідач, в свою чергу, діяв в межах повноважень та за наявності правових підстав, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню.
Крім того, згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася за наданням правової допомоги до ФОП ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VI від 20.12.2011, в той час як зазначений Закон втратив свою чинність 03.10.2017 на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, відповідно до статті 255Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур