Справа № 588/167/18
1-кп/583/95/18
"20" березня 2018 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Охтирка кримінальне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Артеморястівка, Тростянецького району Сумської області, українки, громадянки України, освіта вища, розлученої, працюючої лікарем-фтизіатром протитуберкульозного кабінету за сумісництвом лікарем-терапевтом дільничної амбулаторії загальної практики сімейної медицини №3 м. Тростянець, відділення ПМСД КЗ «Тростянецької ЦРЛ», зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, -
ОСОБА_4 згідно наказу головного лікаря КЗ «Тростянецька ЦРЛ» №189 від 08.08.1977 року перебуває на посаді лікаря-терапевта КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня», та згідно наказу головного лікаря КЗ «Тростянецька ЦРЛ» №32-к від 30.04.2009 року перебуває на посаді лікаря-фтизіатра КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» фактично суміщає дві посади.
Відповідно до посадової інструкції лікаря-фтизіатра протитуберкульозного кабінету (код КП 2221.2), затвердженої головним лікарем КЗ «Тростянецька ЦРЛ» 04.08.2015 року, з якою ОСОБА_5 ознайомлена під особистий підпис 04.08.2015 року, вона зобов'язана:
-вести медичну документацію;
-проводити обстеження хворих, виявляти ознаки захворювання, визначати тяжкість стану;
-керувати роботою середнього медичного персоналу;
-забезпечувати зберігання медичних документів та обмеження доступу до них згідно з вимогами законодавства у сфері захисту персональних даних;
-дотримуватись вимог законодавства у сфері захисту персональних даних під час оформлення та ведення медичних документів.
Крім того, у відповідності до посадової інструкції дільничного лікаря-терапевта (код КГ 2221.2), затвердженої головним лікарем КЗ «Тростянецька ЦРЛ» 04.08.2015 року, з якою ОСОБА_5 ознайомлена під особистий підпис 04.08.2015 року, вона зобов'язана:
-забезпечувати чітке та правильне ведення медичної документації;
-керувати роботою підпорядкованого медперсоналу, перевіряти вірність та своєчасне виконування призначень та вказівок щодо лікування та догляду за хворими;
-забезпечувати в кабінеті зберігання амбулаторних карт осіб, які знаходяться на лікарняному листку, осіб, які знаходяться на лікуванні в умовах домашнього стаціонару;
-забезпечувати зберігання медичних документів та обмеження доступу до них згідно з вимогами законодавства у сфері захисту персональних даних.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №455 від 13.11.2001 року, право видачі листків непрацездатності надається лікуючим лікарям державних комунальних закладів охорони здоров'я.
Згідно з п.п. 1.8, 1.11 вказаної Інструкції листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. При стаціонарному лікуванні поза постійним місцем проживання, у тому числі й з інших адміністративних районів міста, листок непрацездатності видається з дозволу головного лікаря, засвідчується його підписом і печаткою лікувально-профілактичного закладу на число днів, необхідних для лікування.
Відповідно до п. 2.9. Інструкції у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. У разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах листок непрацездатності може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов'язковим обґрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї.
Пунктом 8.3. Інструкції передбачено, що за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Таким чином, лікуючий лікар комунального закладу охорони здоров'я при видачі листків непрацездатності вчиняє юридично значущі дії, здатні породжувати, змінювати чи припиняти правовідносини, що дозволяє визнати такі дії організаційно-розпорядчими, а осіб що їх вчиняють, згідно примітки 1 ст. 364 КК України - службовими.
Отже, лікар ОСОБА_5 при видачі листків непрацездатності є службовою особою.
Так, 29.08.2016 року у не встановлений досудовим розслідуванням час лікар терапевт КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» ОСОБА_4 , будучи службовою особою, знаходячись у приміщенні кабінету поліклінічного відділення КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» за адресою вул. Нескучанська, 7, м. Тростянець Сумської області, за проханням не встановленої слідством особи надати листок непрацездатності на ім'я ОСОБА_6 , без присутності останньої, не перевіряючи стану здоров'я та не встановивши будь-якої хвороби, зробила завідомо неправдивий запис в амбулаторній картці ОСОБА_7 про те, що пацієнт хворіє на гостру респіраторну вірусну інфекцію та надала в реєстратуру дану амбулаторну картку для виписки листка непрацездатності на ім'я ОСОБА_7 , яка в цей час згідно листа №0.64-38440/0/15-17 від 15.11.2017 року головного центру обробки спеціальної інформації щодо перетину державного кордону України в період часу з 11 години 21 хвилини 09.07.2016 року по 17 годину 34 хвилину 04.09.2016 року перебувала за межами України.
Надалі вищевказаний запис в амбулаторній картці ОСОБА_7 став підставою для заповнення реєстратором столу довідок КЗ «Тростянецька центральна районна лікарня» неправдивого листка непрацездатності серії АГФ №163742 від 29 серпня 2016 року, виданого на ім'я ОСОБА_7 , який було зареєстровано в журналі реєстрації листків непрацездатності з 2016 рік за номером 1962.
На підставі вказаного листа непрацездатності ОСОБА_8 призначене амбулаторне лікування з 29.08.2016 року по 05.09.2016 року, та на вказаний період її звільнено від роботи у зв'язку з непрацездатністю. В зазначений період ОСОБА_5 умисно 01.09.2016 року та 06.09.2016 року вносила в амбулаторну картку ОСОБА_7 недостовірні дані про проходження амбулаторного лікування та одночасно вносила недостовірні дані в листок непрацездатності серії АГФ №163742 від 29 серпня 2016 року, виписаний на ім'я ОСОБА_6 , щодо хвороби ОСОБА_7 , з 29.08.2016 року по 03.09.2017 року, поставивши в графі «звільнення від роботи» з 29.08.2016 року по тридцять перше серпня, з 01.09.2016 року по третє вересня, та в графі «стати до роботи» шостого вересня, власний підпис та власну печатку лікаря « ОСОБА_5 ». В дійсності огляд ОСОБА_7 у вказані дні не проводився, оскільки вона не перебувала на лікуванні у медичному закладі.
На підставі даних зазначеного офіційного документу лікар ОСОБА_5 , на офіційному бланку у відповідності до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406 внесла до офіційного документа - листка непрацездатності АГФ №163742 від 29 серпня 2016 року завідомо неправдиві відомості про перебування ОСОБА_7 на амбулаторному лікуванні у Комунальному закладі «Тростянецька центральна районна лікарня» у період з 29.08.2016 року по 05.09.2016 року з первинним та заключним діагнозом - «гостре респіраторне захворювання».
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №2141/101/108 від 19.01.2018 року підпис та рукописний текст у рядку, що починається цифрами: «29.08.16..», «1.09.16..» в графі «звільнення від роботи»; в графі «стати до роботи» в листку непрацездатності серії АГФ №163742 від 29 серпня 2016 року на ім'я ОСОБА_9 виконаний ОСОБА_4 .
Складаючи завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: «Записи в амбулаторній картці ОСОБА_7 » та листок непрацездатності АГФ №163742 від 29 серпня 2016 року про перебування ОСОБА_7 на амбулаторному лікуванні у Комунальному закладі «Тростянецька центральна районна лікарня» у період з 29.08.2016 року по 05.09.2016 року з первинним та заключним діагнозом - «гостре респіраторне захворювання», а також видаючи завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності АГФ №163742 від 29 серпня 2016 року, ОСОБА_5 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій у вигляді порушення визначеного законом порядку діяльності державних установ у частині підготовки, складання та видачі офіційних документів, які посвідчують факти, що мають юридичне значення, передбачала суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України - службове підроблення документів, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України визнала повністю та пояснила, що злочин скоїла за обставин, викладених у обвинувальному акті.
Дослідження доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним.
Судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім того, суд з'ясував, що обвинувачена правильно розуміє зміст наданих їй прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, вина обвинуваченої ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і її дії суд кваліфікує за ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення документів, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
При призначенні покарання щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї провини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Тому за наявності вищевказаних обставин, з урахуванням особи винної, яка вину визнала, в скоєному розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, тяжких наслідків від її дій не наступило, є особою пенсійного віку, тому суд приходить до висновку про можливість призначити їй покарання в межах санкції статті за скоєний злочин у вигляді штрафу, як необхідного і достатнього для її виправлення.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 звернулася з заявою про звільнення її від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».
Відповідно до ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року, встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Згідно п. ґ) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» - звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Злочин, у вчиненні якого визнається винною ОСОБА_4 не є тяжким або особливо тяжким, тобто відповідно до ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» на неї поширюється дія вказаного закону.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 досягла пенсійного віку та має право на одержання пенсії за віком.
Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії до ОСОБА_4 відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування покарання на підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надійшло.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України суд,
ОСОБА_4 визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).
На підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази: журнал реєстрації амбулаторних хворих за 2016 рік ОСОБА_4 на 139 аркушах, що зберігається у камері схову речових доказів Тростянецького ВП (квитанція №000504), - повернути КЗ «Тростянецька ЦРЛ».
Речові докази: лист непрацездатності серії АГФ №163742, виданий 29 серпня 2016 року на ім'я ОСОБА_6 , що зберігається в матеріалах кримінального провадження №12018200270000039 від 29.01.2018 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: ОСОБА_1