19 березня 2018 р. № 814/2997/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56401
до відповідача:Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034
про:визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства України у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,9923 га для ведення особистого селянського господарства в межах Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 05.07.2017 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9923 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області в порядку та спосіб передбачений Земельним кодексом України.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідач клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9923 га для ведення особистого селянського господарства протиправно повернув, посилаючись на те, що земельна ділянка, яку позивач бажала отримати у власність не входить до визначеного відповідачем переліку земельних ділянок, які можливо передати у власність в межах норм безоплатної приватизації в Ш кварталі поточного року на території Миколаївської області, а тому її місце розташування не відповідає вимогам законодавства України. Також позивач вважає, що від подав вищезазначене клопотання до набрання законної сили Постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 року.
Відповідач проти позову заперечував, надав суду відзив на позовну заяву та письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 їй надано обґрунтовану лист-відповідь від 25.07.2017 року, який зареєстровано за вихідним № П-7722/6-17-СГ. Крім того, відповідач посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 року встановлено новий порядок розгляду заяв про надання земельних ділянок у власність.
В відзиві на позовну заяву та в своїх запереченнях відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Громадянка України ОСОБА_1 звернулася 05.07.2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9923 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.
Вказане клопотання позивача від 05.07.2017 року розглянуто відповідачем та надано йому письмову відповідь 25.07.2017 року за вих.№ П-7722/6-17-СГ.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, зміст ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
Відповідно до п.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган приймає рішення про надання земельної ділянки у власність або про її відмову. Пунктом 11 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що у разі відмови відповідного органу у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується у судовому порядку.
Відповідач надіслав ОСОБА_1 лист «Про розгляд клопотання», в якому зазначив лише норми діючого земельного законодавства, в той час як відмова, відповідно до п.7 ст. 118 Земельного кодексу України, повинна бути мотивованою.
В позовній заяві позивач зазначила, що лист, який надсилався ОСОБА_1, не є мотивованою відмовою у наданні земельної ділянки у власність відповідно п.7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Що стосується постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 року, якою визначений порядок надання земельних ділянок у власність, то незалежно коли від громадянина надійшла заява на розгляд до відповідного органу, до вступу Постанови КМУ № 413 в законну силу чи після цього, порядок розгляду заяв залишається передбачений п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Отже, за результатом розгляду заяви, її вимоги задовольняються або надається заявнику мотивована відповідь про відмову в наданні земельної ділянки у власність.
Частиною 2 статті 13 Конституції, кожному громадянину гарантується право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. б ч.1 ст.121 ЗКУ).
Таким чином, зміст ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач не надав мотивовану відмову позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надав суду належні докази своєї правомірної діяльності, то суд дійшов висновку, що дії відповідача є протиправними.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи і ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56401, ідент. код НОМЕР_1) до Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 код ЄДРПОУ 39825404) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївські області щодо розгляду клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,9923 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянути клопотання ОСОБА_3 від 05.07.2017 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,9923 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області в порядку, передбаченим Земельним кодексом України.
4. Присудити на користь ОСОБА_3 (ідент. код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) судовий збір в сумі 640,00 гривень (шістсот сорок гривень 00 коп.), сплачений квитанцією від 26.12.2017 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов