вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" березня 2018 р. м. Київ Справа № 910/17792/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Суліма В.В.
Яковлєва М.Л.
Учасники справи не викликались.
Розглянувши заяву представника публічного акціонерного товариства «Фармак» Кислого Т.Ф. про відвід колегії суддів: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. подану під час розгляду апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року (повний текст рішення складено 14.12.2017 року)
у справі № 910/17792/17 (суддя - Балац С.В.)
за позовом приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Фармак"
про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов'язання вчинити дії
В провадженні судової колегії Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. перебуває справа № 910/17792/17 за позовом приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- публічне акціонерне товариство "Фармак" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов'язання вчинити дії, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року.
19.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від представника публічного акціонерного товариства «Фармак» Кислого Т.Ф. надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. від розгляду справи № 910/17792/17 ( т. 3, а.с. 138).
Враховуючи, що колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, ухвалою від 19.03.2018 провадження у справі № 910/17792/17 зупинено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 заяву представника публічного акціонерного товариства «Фармак» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. Суліма В.В., передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І. судді: Сулім В.В., Яковлєв М.Л.
Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід колегії суддів не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;
- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Подана представником публічного акціонерного товариства «Фармак» Кислим Т.Ф. заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. обґрунтована тим, що в судовому засіданні 19.03.2018 всупереч принципам рівності та змагальності сторін, з порушенням права на професійну правничу допомогу, зазначеною колегією суддів було відмовлено у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «Фармак» про продовження строку розгляду апеляційної скарги та оголошення перерви у судовому засіданні, що, на думку заявника, викликає сумнів в неупередженості колегії суддів при перегляді рішення.
В той же час, в силу положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, розглянувши заяву представника публічного акціонерного товариства «Фармак» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. суд вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. від розгляду даної справи, оскільки по-перше, жодним чином не підтверджують наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів у складі: головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. під час розгляду справи № 910/17792/17, а по-друге, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено продовження строку розгляду справи за клопотанням та/або заявою сторони, а тому в суду апеляційної інстанції відсутня процесуальна можливість задоволення такого клопотання, та, відповідно, продовження строку розгляду справи; по-третє, ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; по -четверте, чинним Господарським процесуальним кодексом України також не передбачено право суду самостійно продовжити строк розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 42, 234, 235 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Відмовити представнику публічного акціонерного товариства «Фармак» Кислому Т.Ф. у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді головуючого судді Пантелієнка В.О., суддів: Верховця А.А. та Доманської М.Л. від розгляду справи № 910/17792/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді В.В. Сулім
М.Л. Яковлєв