вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" березня 2018 р. Cправа № 902/1166/17
Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області (вул. Кірова, 14, смт. Оратів, Вінницька область, 22600)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК «Карвіс»
(вул. Польова, 2, с. Павлівка, Іллінецький район, Вінницька область, 22713)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області
(вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)
про стягнення 7 565,06 грн. завищення вартості підрядних робіт,
за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,
представників сторін:
позивача ОСОБА_2 за довіреністю № 205 від 16.03.2018р;
відповідача ОСОБА_3 за довіреністю № 2/18-К від 15.02.2018р.
третьої особи не з'явився
Оратівська селищна рада Оратівського району Вінницької області звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК «Карвіс» 7 565,06 грн. завищення вартості підрядних робіт.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач в позовній заяві посилається на те, що ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Оратівської селищної ради за період з 01.01.2014р по 01.06.2017р за результатами якої складено акт ревізії від 17.08.2017р №108-30/4, яким було виявлено підрядні роботи із завищеною вартістю по договорах, укладених із відповідачем, що призвело до матеріальної шкоди (збитків).
Унаслідок недотримання вимог ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 відповідачем завищено вартість робіт на загальну суму 7565,06 грн., у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів в розмірі 7565,06 грн.
Ухвалою суду від 17.01.2018р за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1147/17 з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області. Розгляд справи призначено на 19.02.2018р.
19.02.2018р до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача за довіреністю ОСОБА_3, в якому наведено заперечення проти позову, та наголошено на тому, що позивачем не доведено заподіяння йому збитків відповідачем. Єдиний доказ, який наданий позивачем акт перевірки ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 17.08.2017р не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договорами, які були укладені між сторонами у 2014-2017 роках.
Ухвалою суду від 19.02.2018р розгляд справи відкладено на 19.03.2018р з підстав невиконання сторонами вимог суду в частині надання доказів.
12.03.2018р.до суду надійшли пояснення по справі б/н. від 12.03.2018р за підписом представника третьої особи за довіреністю ОСОБА_4 В додаток до зазначених пояснень долучено світлокопії незасвідчених документів, які не є доказами в розумінні ст. 91 ГПК України, а відтак не можуть бути предметом дослідження при розгляді справи.
На визначену судом дату з'явились представника позивача та відповідача. Третя особа правом участі в засіданні суду не скористалась, про час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, ухвалою суду від 19.02.2018р, та під розписку в судовому засіданні 19.02.2018р.
При цьому суд зважає на положення розділу Х ГПК України щодо порядку розгляду справ у спрощеному позовному провадженні.
За змістом ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 5 даної норми визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом, ухвалами від 17.01.2018р та 19.02.2018р, надана сторонам можливість для реалізації своїх прав щодо надання доказів в обґрунтування своїх доводів та заперечень.
Водночас, станом на день винесення рішення у даній справі, сторони не скористались своїми правами.
Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 19.03.2017 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В позовній заяві позивач зазначає, що у 2016 році між Оратівською селищною радою Оратівського району Вінницької області (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК «Карвіс»(надалі відповідач) укладено ряд договорів підряду.
Так 30.05.2016р укладено договір підряду, за яким відповідачем виконано роботи з поточного ремонту дорожнього покриття по вул. Героїв Майдану, вул. Паркова, вул. Пирогова, вул. Невського в смт. Оратів на суму 83614,84 грн.
20.06.2016р укладено договір підряду № 6, за яким відповідачем в період листопад, грудень 2016 року, виконано роботи з капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Братів Коробкових в смт. Оратів на суму 422 050,71 грн.
20.06.2016р укладено договір підряду № 4, за яким відповідачем в липні 2016 року виконано роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Котовського, вул. Героїв Майдану, пров. Шевченко, пров. Медичний в смт. Оратів на суму 73 998,73 грн.
20.06.2016р укладено договір підряду № 13 за яким відповідачем в липні 2016 року виконано роботи з поточного ремонту щебеневого покриття по пров. Шевченко в смт. Оратів в смт. Оратів на суму 27 812,45 грн.
26.08.2016р укладено договір підряду № 11 за яким відповідачем в серпні 2016 року, виконано роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Б. Хмельницького, вул. ОСОБА_5, вул. Сковороди в смт. Оратів на загальну суму 77635,40 грн.
25.10.2016р укладено договір підряду №10, за яким відповідачем в жовтні 2016 року виконано роботи з поточного ремонту щебеневого покриття по вул. О. Невського в смт. Оратів на суму 42 079,25 грн.
ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Оратівської селищної ради за період з 01.01.2014р по 01.06.2017р за результатами якої складено акт ревізії від 17.08.2017р №108-30/4, яким було виявлено підрядні роботи із завищеною вартістю по договорах, укладених із відповідачем, що призвело до матеріальної шкоди (збитків).
Актом ревізії встановлено, що внаслідок допущеного порушення ТОВ «ДБК «Карвіс» завдано матеріальної шкоди (збитків) Ортівській селищній раді та відповідному місцевому бюджету на суму 7 565,06 грн.
Відповідно до зустрічної звірки в ТОВ «ДБК «Карвіс» щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Ради та ТОВ «ДБК «Карвіс», за період з 01.01.2014р по 01.06.2017р, встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт на суму 7565,06 грн.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів, що зайво сплачені №668 від 04.09.2017р.
Однак відповідач відповіді на претензію позивача не надав, кошти позивачу не перерахував, у зв'язку з чим останній звернувся з вказаним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.
Як встановлено судом та підтверджується сторонами, відповідачем було виконано обумовлені договорами роботи, а позивачем їх прийнято без заперечень та зауважень.
Про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договорів.
Таким чином, в рамках договорів, укладених між сторонами, відповідачем були виконані роботи відповідно до обсягів та умов договорів, які були прийняті позивачем беззаперечно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, в ході перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2014р по 01.06.2017р року проведеної ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області за результатом якої, складено акт ревізії від 17.08.2017р №08-30/4, яким встановлено, що внаслідок недотримання вимог ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 відповідачем завищено вартість підрядних робіт за договорами на загальну суму 7 565,06 грн.
В свою чергу, загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України
Пунктом 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.
В свою чергу, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.
Судом також встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договорів в частині узгодження нової вартості робіт в бік зменшення.
Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Доказів того, що позивач звертався до суду з позовом про спонукання відповідача про внесення змін до договору в частині нової вартості робіт не подано, як і доказів на підтвердження звернення до відповідача із пропозицію внести зміни до Договору в частині зміни вартості робіт.
В свою чергу, Акт ревізії ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, на який посилається позивач як на доказ переплати ним коштів у розмірі 7 565,06 грн., не несе жодного імперативного характеру для сторін Договору.
Так, загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 N 550 із подальшими змінами, (далі - Порядок), згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
У цьому випадку акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13).
Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на акт ОСОБА_1 Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, який носить рекомендаційний характер, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Зазначене узгоджується також з позицією Верховного Суду України, наведеній в постанові № 3-69гс12 від 22.01.2013, відповідно до якої, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.
У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 зі справи № 922/1609/13.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представників сторін та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог з зазначених позивачем підстав, оскільки позивачем не доведено належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити.
2. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням
про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 21 березня 2018 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Кірова, 14, смт. Оратів, Вінницька область, 22600)
3 - відповідачу (вул. Польова, 2, с. Павлівка, Іллінецький район, Вінницька область)
4 - третій особі (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)