15 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1365/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: П'янової Я.В.
суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 (головуючий суддя В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 11.12.17 р.) по справі № 818/1365/17
за позовом ОСОБА_1
до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_2 , Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання дій протиправними, скасування припису, визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), Начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області, відповідач 3), в якому просив:
- визнати протиправними дії державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_2 щодо проведення перевірки;
- скасувати Припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 08.08.2017 року № 488/0/92 17- ДК/0193/Пр/03/01/-17;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 24.07.2017 року № 488-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності”.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_2 щодо проведення перевірки.
Скасовано припис державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 08.08.2017 року № 488/0/92 17- ДК/0193/Пр/03/01/-17.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (вул. Смольна, 1, с. Московське, Липоводолинський район, Сумська область, 42525, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, Сумська область, 40021 код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 1 280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач 3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції в зазначеній частині скасувати та ухвалити нову постанову - про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшла заява ОСОБА_4 від 18.07.2017 року про самовільне зайняття земельної ділянки державної власності орієнтовною площею 3 га на території Московської сільської ради громадянином ОСОБА_5 (а.с. 40).
Відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, “Про охорону земель”, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. № 308, у зв'язку із заявою ОСОБА_4 від 18.07.2017 р., Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області видано наказ від 24.07.2017 р. № 488-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" (а.с. 16).
Згідно з вказаним наказом, зобов'язано державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Управління з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_2 в термін з 24.07.17 р. по 09.08.2017 р. здійснити захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки, як об'єкта перевірки на території Московської сільської ради Липоводолинського району, яку використовує громадянин ОСОБА_5
08.08.2017 року Головним спеціалістом-державним інспектором Погрібним О.А. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області за межами населеного пункту, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки № 488/0/92-17ДК/106/АО/10/01/-17 (а.с. 43).
За результатами обстеження встановлено, що фактичне використання даної земельної ділянки здійснюється жителем с. Московське ФОП ОСОБА_1 без належних правовстановлюючих документів.
Також, 08.08.2017 року головним спеціалістом-державним інспектором Погрібним О.А. було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства та складено акт перевірки від 08.08.2017 року № 484/0/92-17-ДК/491/АП/09/01/-17 (а.с. 45).
Перевіркою встановлено, що вказану в зверненні ОСОБА_4 земельну ділянку на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (за межами населеного пункту) обробляє не громадянин ОСОБА_6, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за відсутності відповідних правовстановлюючих документів (а.с. 12).
У зв'язку із виявленими порушеннями, державним інспектором винесено припис від 08.08.2017 року № 488/0/92-17-ДК/0193/Пр/03/01/-17 про вжиття заходів ФОП ОСОБА_1 щодо усунення порушень земельного законодавства відповідно до п. б ст. 211 Земельного кодексу України шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (а.с. 46).
Примірник акту перевірки та припису отримано ОСОБА_1 13.09.2017 року, що підтверджується його підписом.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та прийнятими наказом та приписом, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_2 щодо проведення перевірки та скасування припису державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 08.08.2017 року № 488/0/92 17- ДК/0193/Пр/03/01/-17, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснив перевірку позивача, за результатами якої було винесено оскаржуваний припис, без встановлених законом підстав та з порушенням процедури її проведення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, є Закон України від 19.06.2003 року № 963-IV “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (далі - Закон України № 963-IV).
Статтею 5 Закону України № 963 визначені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, зокрема: державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.
Так, повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України № 963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2017 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, а наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області.
Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, які, крім іншого, мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.
Реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб, встановлений законодавством. Проте, Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N 1223/8544, був затверджений Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Зазначений Порядок установлював процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки.
Зазначений наказ втратив чинність, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132.
В подальшому, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за N 412/22944, був затверджений новий Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ також визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року № 169-р “Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади”, яке набрало законної сили 21.05.2017 року, даний наказ було скасовано як такий, що не відповідає Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України свідчить про те, що накази Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що саме відповідно до змісту додатка до вказаного Порядку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року N 132, який вже був скасований та не діяв на час перевірки, державним інспектором складений акт перевірки відносно позивача, на підставі якого винесений оскаржуваний припис.
Таким чином, на час проведення перевірки законодавцем не було розроблено та затверджено окрему процедуру та новий порядок здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.
На даний час зазначені питання щодо проведення перевірки врегульовані виключно нормами Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
З огляду на викладене, при здійсненні державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Також, ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначена сфера його дії, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Тобто, при здійсненні державного нагляду (контролю) у галузі земельних відносин органи державного нагляду (контролю) повинні керуватися Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Висновок суду про обов'язковість врахування Головним управлінням Держгеокадастру норм Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України від 29.07.2015 р. по справі № К/800/19529/15.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставними та необґрунтованими твердження відповідача про те, що Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не розповсюджується на діяльність органів Держгеокадастру.
Необґрунтованими є також твердження відповідача про те, що Закон України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, адже об'єктом перевірки була земельна ділянка, а не суб'єкт господарювання, який використовує її у діяльності. Суд вважає, що перевірити об'єкт - земельну ділянку, яка знаходиться у власності або користуванні суб'єкта господарювання, з метою встановлення її використання відповідно до норм земельного законодавства неможливо без здійснення перевірки суб'єкта господарювання. Саме тому, відповідно до ст. 6 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, якою визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Безпосередньо відносно вказаних суб'єктів перевірки складаються відповідні документи, у тому числі розпорядчого характеру, посадовими особами Держгеокадастру.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в акті обстеження земельної ділянки від 08.08.2017 року № 488/0/92-17ДК/106/АО/10/01/-17, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 08.08.2017 року № 484/0/92-17-ДК/491/АП/09/01/-17, а також в оскаржуваному приписі від 08.08.2017 року № 488/0/92-17-ДК/0193/Пр/03/01/-17 зазначено про самовільне зайняття ФОП ОСОБА_1 перевіряємої земельної ділянки за відсутності у нього відповідних правовстановлюючих документів, а отже, фактично перевірка здійснювалася відносно суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Факт, що на момент проведення перевірки ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, підтверджується детальною інформацією про фізичну особу (а.с. 76, 77).
Пунктом 4 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів, здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Нагляд (контроль) здійснюється шляхом планових та позапланових заходів.
Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначені підстави для здійснення позапланових заходів, якими є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Отже, законодавством чітко передбачено, що посадовими особами органів державного нагляду (контролю) під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, та які зазначено у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Так, в наказі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 24.07.2017 року № 488-ДК, на підставі якого здійснена перевірка та за результатами якої направлений позивачу оскаржуваний припис, у якості підстави зазначено заяву ОСОБА_4 про самовільне зайняття земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с. 16).
При цьому, порушення, які були встановлені під час перевірки, стосувалися ФОП ОСОБА_1, а саме: самовільне зайняття ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки на території Московської сільської ради Липоводолинського району.
Крім того, матеріалами справи не підтверджується, що на підставі наказу від 24.07.2017 року № 488-ДК було видано направлення уповноваженій особі на здійснення перевірки, обов'язковість якого визначена ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Також, відповідачем не дотримано вимоги того, що позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано документу щодо погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, така згода відсутня.
Окрім того, ст. 2 Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлений до 31.12.2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з ст. 3 цього Закону до 31.12.2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Отже, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач здійснив перевірку позивача, за результатами якої було винесено оскаржуваний припис, без встановлених законом підстав та з порушенням процедури її проведення.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, маючи в силу обов'язків відповідну правову обізнаність щодо порядку та процедури проведення перевірок дотримання земельного законодавства, здійснив перевірку з порушенням законодавства (Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”) щодо підстав та порядку проведення перевірки, наслідком чого є протиправними прийняті рішення за результатами такої перевірки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Сумської області ОСОБА_2 щодо проведення перевірки та скасування припису державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Сумської області від 08.08.2017 року № 488/0/92 17- ДК/0193/Пр/03/01/-17, підлягають задоволенню.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України (у редакції, що діяла під час ухвалення рішення судом першої інстанції), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його дій та припису, що оскаржуються.
В свою чергу, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 24.07.2017 року № 488-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності”, суд першої інстанції виходив з того, що цим наказом зобов'язано здійснити державний контроль шляхом проведення перевірки земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_5, а не ОСОБА_1 Відтак, даний наказ ніяким чином не порушує права та інтереси позивача, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на те, що ані позивачем, ані відповідачами постанова суду в зазначеній частині в апеляційному порядку оскаржена не була.
Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 по справі № 818/1365/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_7
Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9
Повний текст постанови складено 20.03.2018.