07 березня 2018 р. Справа № 818/1224/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бондара В.О.
суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017, суддя Л.М. Опімах, 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва,159 , повний текст складено 08.12.17 по справі № 818/1224/17
за позовом Головного управління ДФС у Сумській області
до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
про стягнення податкового боргу,
30 серпня 2017 року, Головне управління ДФС у Сумській області ( далі - позивач) звернулось до суду з позовом, після уточнення мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач, комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом Укарїни, відповідно до ст..16.1.4 Кодексу зобов"язаний у встановлені законом терміни сплачувати належні суми податків і зборів. Станом на 13.09.2017 року податковий борг відповідача за платежем збір за спеціальне використання води складає 3534531,10 грн., з яких основний платіж - 2025707,97 грн., штрафна санкція - 311753,79 грн., пеня - 1197069,34 грн., тому позивач просить стягнути вказану суму за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючи такого платника та готівки, що належить такому платнику на користь місцевого бюджету м.Суми.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про стягнення податкового боргу - задоволено частково.
Стягнено з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради ( код ЄРДПОУ 03352455) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, ща належить такому платнику податковий борг за платежем " надходження збору за спеціальне використання води від підприємств, що обслуговують житлово-комунальні господарства) ( код податку 13020401) в сумі 2314502 ( два мільйони триста чотирнадцять тисяч п"ятсот дві) грн. 74 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.
Позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині видмови та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлене судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податковий борг, який просить стягнути позивач відповідно до наданого ним розрахунку ( а.с. 6,7) та уточнення до позову ( а.с.34) складається із боргу за платежем зі збору за спеціальне використання води - 2025707,97 грн., штрафної санкції - 311753,79 грн., пені - 1197069,34 грн.
Позовні вимоги позивача про стягнення основного платежу та штрафної санкції мають бути задоволені, проте із врахуванням часткової сплати за платіжним дорученням №5878 від 17.11.2017 в сумі 201594,90 грн. ( а.с.161).
Так, судом встановлено, що 03.08.2016 року позивачем проведено документальну позапланову перевірку КП "Міськовдоканал" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності декларування суми рентної плати за спеціальне використання води за період з 01.01.2015 року по 30.08.2015 року, за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення №0001531401 від 19.08.2016 року, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов"язання зі збору за спеціальне використання води на суму 2025713,40 грн. по основному зобов"язанню та 506428,35 по штрафних санкціях. Вказане рішення позивач оскаржив спочатку в адміністративному порядку, а потім в судовому. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року в задоволенні позову відмовлено ( а.с.162-163), ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін ( а.с.27-28).
Відповідно до ст. 16.1.4 Податкового кодексу платник податків і зборів зобов"язаний у встановлені законом терміни сплачувати належні суми податків і зборів. Оскільки, з набранням 30.05.2017 року законної сили судовим рішенням, сума грошового зобов"язання за платежем рентна плата за спеціальне використання води, визначена податковим повідомленням-рішенням, набула статусу узгодженого боргу та не сплачена платником податків самостійно у визначений законом десятиденний термін з дня отримання рішення, вона підлягає стягненню у судовому порядку. Враховуючи часткову сплату цього боргу за платіжним дорученням №5878 від 17.11.2017 в сумі 201594,90 грн. ( а.с.161), на час вирішення справи розмір основного платежу складає 1824112,99 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги судом першої інстанції, зроблено висновок, що в період часу з вересня 2016 по червень 02.09.2017 облікова ставка НБУ змінювалась від 15,50% до 12,50%. Таким чином суд погодився із математичним розрахунком визначення розміру пені наданим відповідачем та судом зроблено висновок про стягнення пені в сумі 178635,96 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку пені, наданого позивачем ( а.с. 7), початком періоду, за який нарахована пеня, є несплата визначеного податкового боргу за самостійно поданими відповідачем деклараціями по рентній платі за спеціальне використання води, а саме: 20.05.2015, 19.08.2015, 19.11.2015. Днем закінчення нарахування пені позивачем визначено 08.06.3017. При нарахування в ці періоди позивачем застосовані облікові ставки НБУ 30 та 22 відсотків, кількість календарних днів по кожному періоду визначена відповідно 651, 560, 468 днів, при цьому не включено до такого періоду час протягом якого контролюючим органом продовжувався термін розгляду скарг позивача в адміністративному порядку 27 днів.
Колегія суддів вважає, що наданий розрахунок не відповідає положенням податкового законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов"язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов"язання.
Відповідно до ч.1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У відповідності до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п.14.1.156. п.14.1 ст. 14 ПК України визначено: податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено: пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Так, п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку визначеному податковим законодавством.
Згідно абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, в 2016 році до внесення змін до Податкового кодексу України з 01.01.2017 підприємство не мало обов'язку сплати суми визначеного грошового зобов'язання, оскільки податкове повідомлення-рішення рішення перебувало в адміністративному оскарженні.
30.08.2016 за вих. № 22/9457 КП "Міськводоканал" СМР подано до Головного управління ДФС у Сумській області первинну скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001531401 від 19.08.2016 (а.с.88-100).
Так, рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 9488/10/18-28-10-01 -04-76/91/ск від 07.09.2016 строк розгляду первинної скарги продовжено по 29.10.2016( а.с.101), рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 10735/10/18-28-10-01-04-76/91/ск від 17.10.2016 скарга підприємства залишена без задоволення ( а.с.102-105).
26.10.2016 КП "Міськводоканал" СМР подано до ДФС України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № з проханням скасувати його ( а.с.106-115).
Рішенням директора департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України № 24199/6/99-99-11-03-01-25 від 10.11.2016 строк розгляду повторної скарги продовжено до 29.12.2016 ( а.с.116).
Рішенням голови ДФС України № 27925/6/99-99-11-03-01-25 від 26.12.2016, скарга підприємства залишена без задоволення ( а.с.117-120).
З аналізу встановленого вбачається, що з урахуванням абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ГГК України сума грошового зобов'язання стала обов'язковою до сплати (через 10 днів після узгодження внаслідок закінчення адміністративного оскарження): 10.01.2017.
До вказаного часу (до 10.01.2017) пеня не нараховувалась і по картці обліку платника податків вона повинна бути відсутня. Подія, факт "нараховування пені" в 2016 році не відбулось.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визначення пені повинні застосовуватись норми Податкового кодексу України в редакції 2017 року, а саме: згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Вказаною нормою вже не передбачено нарахування пені "за весь період заниження".
Згідно з абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 глави 7 Розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 передбачено, що нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України.
У відповідності до п. 56.8 ст. 56 ПК України визначено: контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Пунктом 56.9 ст. 56 ПК України визначено: керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Відповідно до п. 2 глави 7 Розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 передбачено, що у разі коли керівник органу ДФС (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ст.56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення, яким відповідачеві нараховане грошове зобов"язання, прийняте 19.08.2016 року, а направлене поштою та отримане ним 22.08.2016 року, що сторонами не заперечується. Тому нарахування пені повинно розпочатись з 02.09.2016, включно (від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Податковим кодексом), кількість таких днів має становити 298 днів.
Крім того, при нарахування пені в строк, протягом якого вона має нараховуватись, не повинні включатися дні, протягом яких продовжувався строк розгляду скарг відповідача в порядку адміністративного оскарження. Позивач зазначав про 27 таких днів, однак, з матеріалів справи встановлено, що таких днів було 64.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2016 за вих. № 22/9457 КП "Міськводоканал" СМР подано до Головного управління ДФС у Сумській області первинну скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001531401 від 19.08.2016. Рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 9488/10/18-28-10-01-04-76/91/ск від 07.09.2016 строк розгляду первинної скарги продовжено по 29.10.2016.
Рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 10735/10/18-28-10-01 -04-76/91/ск від 17.10.2016 скарга підприємства залишена без задоволення.
З цих рішень вбачається, що скарга ГУ ДФС у Сумській області отримана 30.08.2016 та продовжена по 29.10.2016. Рішення по загальному правилу про розгляд скарги повинно було прийнято та надіслано протягом 20 календарних днів (останній день 20-денного строку:19.09.2016). Однак рішення прийнято 17.10.2016, тобто портягом додаткових 28 календарних днів: з 20.09.2016 по 17.10.2016, включно.
26.10.2015 за вих. № 21/10943 КП "Міськводоканал" СМР подано
до ДФС України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення №
0001531401 від 19.08.2016.
Рішенням директора департаменту адміністративного оскарження та судового
супроводження ДФС України № 24199/6/99-99-11-03-01-25 від 10.11.2016 строк
розгляду повторної скарги продовжено до 29.12.2016.
Рішенням голови ДФС України від 26.12.2016 № 27925/6/99-99-11-03-01-25
скарга підприємства залишена без задоволення.
З цих рішень вбачається, що скарга ДФС України отримана 31.10.2016, та
продовжена по 29.12.2016. Рішення по загальному правилу про розгляд скарги
повинно було прийнято та надіслано протягом 20 календарних днів (останній день
20-денного строку: 20.11.2016). Однак рішення прийнято 26.12.2016, тобто
рішення прийнято в термін додаткових 36 календарних днів: з 21.11.2016 по 26.12.2016 включно.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при нарахуванні пені не повинні враховуватись наступні дні: з 20.09.2016 по 17.10.2016 (28 календарних днів) та з 21.11.2016 по 26.12.2016 (36 додаткових днів), а всього 64 дні, а тому кількість фактичних днів,за які має нараховуватись пеня складає 234 дні.
Щодо застосування облікової ставки НБУ для нараховування пені колегія суддів зазначає, що за період нарахування пені визначається облікова ставка НБУ, яка діяла на кожен день, окремо. В період часу з вересня 2016 по червень 02.09.2017 облікова ставка НБУ змінювалась від 15,50% до 12,50%.
Таким чином, колегія суддів погоджується із математичним розрахунком визначення розміру пені, наданим відповідачем ( а.с.143) та вважає, що стягненню підлягає пеня в сумі 178635,96 грн.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність податкового боргу у відповідача, що підлягає стягненню до місцевого бюджету м.Суми, у розмірі 2314502 грн., з яких основний платіж 1824112,99 грн., штрафні санкції 311753,79 грн., пеня 178635,96 грн.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 по справі № 818/1224/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)В.О. Бондар
Судді(підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко
Постанова складена в повному обсязі 19.03.18.