20 березня 2018 року справа № П/811/368/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження) в м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування відмови і зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з заявою до Управління про визнання протиправним та скасування рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель фермерського господарства.
Водночас, просила зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення.
У позовній заяві зазначає, що відповідач незаконно відмовив у надані дозволу.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.47-50).
Зазначило, що підставою прийняття рішення стала невідповідність членів фермерського господарства "ХТЗ" (далі - Господарство) у його статуті та виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр).
Також, пояснило, що позивач не дотримався всіх вимог законодавства для надання дозволу, а тому не набув права "правомірного очікування", яке б підлягало судовому захисту.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, ОСОБА_1 є членом Господарства (а.с.24-29).
Згідно статуту Господарство налічує 4 члена.
У виписці з Реєстру зазначається лише керівник Господарства (а.с.30-31).
У 2015 році ОСОБА_2 уклав з Управлінням договір оренди земельної ділянки площею 31,6546 га сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (а.с.32-33).
Строк дії правочину становить 10 років.
16 жовтня 2016 року відбулись загальні збори членів Господарства, де прийнято рішення про розпаювання земельної ділянки (а.с.23).
Збори не склали схему поділу і не визначили розмір земельних ділянок кожного члена.
Згідно довідки територіального підрозділу Управління середній розмір земельної частки (паю) на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області становить 10,94 умовних кадастрових гектарів (а.с.17).
17 листопада 2017 року позивач подала до Управління заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель Господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а.с.11).
Разом із заявою позивач надав перелік із 11 документів, серед яких інформацію щодо земельної ділянки, котру видав державний кадастровий реєстратор (а.с.11).
14 грудня 2017 року Управління прийняло рішення, яким відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (а.с.9).
Його підставою є невідповідність членів Господарства у його статуті та виписці з Реєстру.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, частинами 2 і 3 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" (далі - Закон) встановлено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).
Закон не визначає переліку документів, які подаються членами фермерського господарства для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Однак, список таких документів передбачено приписами статті 118 Земельного кодексу України.
Частинами 6 та 7 згаданої норми Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проаналізувавши обставини справи, суд зробив висновок, що у Управління виникли безпідставні твердження про невідповідність членів Господарства у його статуті та виписці з Реєстру.
Це обумовлено тим, що у виписці з Реєстру відображається лише відомості про керівника фермерського господарства.
Таким чином, рішення Управління про відмову у наданні дозволу є протиправним, оскільки прийнято всупереч присів пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України.
Водночас, суд зазначає, що не зміг би зобов'язати відповідача видати дозвіл, якщо про це просив би позивач, з таких підстав.
Так, відповідно до приписів частини 6 статті 118 Земельного кодексу України у ОСОБА_1 виник обов'язок разом із заявою подати погодження землекористувача, яким є Господарство.
Погодження може бути надане виключно на підставі рішення зборів його членів, оскільки кожен з них має таке ж право як і позивач.
На зборах членів Господарства вирішується питання про розмір земельних ділянок при поділі та оформляється відповідний протокол.
Протокол зборів членів Господарства не містить інформації про схему поділу земельної ділянки та розміру земельної ділянки кожного з його членів.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14 грудня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 17 листопада 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель фермерського господарства "ХТЗ" від 17 листопада 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1490 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_4