м. Вінниця
13 березня 2018 р. Справа № 802/505/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
13.02.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується несплачений податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 5117,60 грн. Посилаючись на те, що вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Ухвалою суду від 19.02.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи) на 13.03.2018 року. Встановлено відповідачу 10 днів з дня отримання ухвали суду для надання відзиву.
Згідно матеріалів справи, судова кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, яка вказана в матеріалах справи та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, на адресу суду повернувся конверт без вручення із відміткою відділення поштового зв'язку «не проживає».
Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2,3 статті 263 КАС України, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку спрощеного провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Жмеринською районною державною адміністрацією Вінницької області 13.06.2016 року та перебуває на обліку у Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.
Станом на день звернення до суду, заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 5117,60 грн. (за основним платежем).
На підставі заяви відповідача від 30.06.2016 року про застосування спрощеної системи оподаткування, останнім обрано ставку єдиного податку 2 групи. Ставка єдиного податку становила 20% до розміру мінімальної заробітної плати щомісяця.
Зазначена заборгованість виникла в результаті нарахування та несплати відповідачем сум єдиного податку по термінам сплати:
20.05.2017 року - 640,00 грн.;
20.06.2017 року - 640,00 грн.;
20.07.2017 року - 640,00 грн.;
20.08.2017 року - 640,00 грн.;
20.09.2017 року - 640,00 грн.;
20.10.2017 року - 640,00 грн.;
20.11.2017 року - 640,00 грн.;
20.12.2017 року - 640,00 грн.
Таким чином, з моменту виникнення податкового боргу до сплати відповідачу нараховано всього 5120,00 грн., з урахуванням існуючої переплати в сумі 2,40 грн., загальна сума податкового боргу становить 5117,60 грн.
Податкова заборгованість виникла 20.05.2017 року та підтверджується даними облікової картки платника податків.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Крім того, підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Із матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується борг з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 5117,60 грн.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" № 1128-17 від 06.07.2017 року на суму 1277,60 грн., яка вважається врученою платнику згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми заборгованості.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи.
Відповідно до положень статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 (вул. Крупської, 5, с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг в сумі 5117,60 грн. (п'ять тисяч сто сімнадцять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165);
Відповідач: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 (вул. Крупської, 5, с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Повний текст рішення виготовлено13.03.2018 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович