Справа № 485/1881/17
Провадження № 2/485/219/18
19 березня 2018 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Кобзаря Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання - Шеремет Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 про розірвання шлюбу,-
29.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
19.03.2018 року ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області призначено проведення заочного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 25.12.1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Олексндрівській сільській раді Снігурівського району Миколаївської області, 25 грудня 1999 року було зареєстровано шлюб, актовий запис №12. Після одруження прізвище позивача було змінено.
Позивач в заяві зазначає, що на момент подачі позову вони з відповідачем припинили шлюбні відносини та проживають окремо через несумісність характерів.
Від шлюбу сторони мають двох дітей 2000 та 2004 років народження. Діти проживають із позивачем, спору щодо визначення їх місця проживання не має.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 викликався в судові засідання призначені на 01.02.2018 року, 20.02.2018 року, 03.03.2018 року.
За адресою проживання відповідача: АДРЕСА_2 направлялись виклики на ім'я ОСОБА_2 з повідомленнями про день та час судових засідань.
З відділення поштового зв'язку судом були отримані поштові повідомлення з відмітками про вручення поштового відправлення з викликами адресату.
Відповідно до ст. 128 ч. 8 п. 1 ЦПК України повістки з викликами відповідача вважаються врученими.
Викладене свідчить, що судом були прийняті належні міри щодо сповіщення відповідача про день та час розгляду справи.
Згідно ст. 223 ч. 1 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 223 ч. 4 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з цим, не має підстав які б перешкоджали розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
На момент подачі позовної заяви сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть та проживають окремо.
Представник позивача в своїх заявах від імені позивача зазначала, що ОСОБА_1 висловлює категоричну незгоду на примирення та наполягає на розірванні шлюбу.
З підстав зазначених вище, суд вбачає відсутність інтересу з боку відповідача щодо розгляду справи, у зв'язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Відповідно до ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З'ясовано, що немає згоди позивача на продовження шлюбу, тобто не має його вільної і повної згоди на шлюб.
Відсутність відповідача при розгляді справи вказує на його байдуже ставлення до шлюбу із позивачем, а тому суд розцінює це як його свідчення незгоди на шлюб.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу.
З урахуванням зазначеного, суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, яких за твердженням позивача не має.
Згідно ст. 113 ЦПК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи викладене, вимога ОСОБА_1 про відновлення дошлюбного прізвища підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 223, 258, 259, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 24, 105, 112, 113 СК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який був зареєстрований у Олексндрівській сільській раді Снігурівського району Миколаївської області, 25 грудня 1999 року, актовий запис за №12, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 25.12.1999 року.
Після розірвання шлюбу відновити позивачу прізвище «ОСОБА_1».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та ст. 115 СК України встановити порядок виконання рішення відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити відповідачу, що в разі якщо повне заочне рішення суду йому не було вручене у день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Судове рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ю.Ю. Кобзар