справа № 489/3741/17
кримінальне провадження
№1-кп/489/161/18
20 березня 2018 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Веселинівського району, Миколаївської області, громадянина України, з освітою середньою спеціальною, працюючого, не одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, відповіднодо ст.89 КК України не судимого, який на день вчинення кримінального правопорушення проходив строкову військову службу на посаді пекаря хлібопекарні господарчого взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 (п.п. В2137) у військовому званні солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
встановив:
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за мобілізацією на посаді пекаря хлібопекарні господарчого взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, ст.ст. 1, 3, п. 8 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 4, 7, 12,18, п. 2 ст. 82, ст.ст. 83, 122, 173 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України № 1153\2008 від 10.12.2008, Указу виконуючого обов'язки Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» затвердженого Верховною Радою України № 1126-VII, ст.ст. 1, 4, ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст.ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 15.07.2014 о 08 год. 00 хв., діючи умисно, не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов'язків проходження військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, не з'явився вчасно на службу у разі звільнення до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та ухилився від проходження військової служби до 17.07.2017 проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Суд визнає ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 11.07.2014), тобто нез'явленні вчасно на службу без поважних причин понад один місяць, вчиненого особою, яка є військовослужбовцем.
Обвинувачений визнав себе винним повністю і не оспорюючи фактичних обставин пред'явленого обвинувачення показав, що 01.04.2014 у зв'язку із мобілізацією був призваний на військову службу, яку проходив у військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . У зв'язку із тяжкими сімейними обставинами, а саме захворювання матері на верекоз та інвалідністю батька, так як він був сліпим, і погіршенням його стану здоров'я, а його сестрі необхідно було терміново їхати до Криму, де вона проживала із своєю сім'єю, звертався як до безпосереднього командира, командира військової частини та військового комісара, щоб йому надали можливість доглядати за батьками, які є особами похилого віку, та допомагати їм по господарству по догляду за худобою, але його прохання вирішено не було. Крім того, при призові на військову службу у військовому комісаріаті повідомили, що призивають лише на 45 суток. Так як, вирішенню його сімейних проблем особливої уваги не було приділено, отримавши 14.07.21014 від свого безпосереднього командира усний дозвіл на звільнення від військових обов'язків на один день, вибув за місцем свого проживання де перебував до 17.07.2017, після чого добровільно прибув до військової частини. У вчиненому щиро кається.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні, крім визнання себе винним, підтверджується наступними дослідженими судом доказами.
Копією військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого ОСОБА_3 є військовозобов'язаним.
Копією обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_3 , відповідно до якої ОСОБА_3 прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витягом з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.04.2014 № 10 відповідно до якого ОСОБА_3 у зв'язку із мобілізацією з 01.04.2014 призвано та направлено для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині полковника ОСОБА_6 від 16.07.2014 № 106, згідно якого солдата ОСОБА_3 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду пекаря хлібопекарні господарчого взводу роти матеріального забезпечення, ВОС - 870557А з посадовим окладом 450 гривень на місяць.
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 15.07.2014 № 341 яким призначено службове розслідування по факту невиходу на службу солдата ОСОБА_3 .
Актом службового розслідування від 21.07.2014 відповідно до якого проведено службове розслідування по факту не прибуття 15.07.2017 на службу із звільнення солдата ОСОБА_3 .
Витягом із наказу командира НОМЕР_4 бригади тактичної авіації ім. генерала-лейтенанта Василя Нікіфорова від 19.07.2017 № 23-рс про звільнення у запас через службову невідповідність солдата ОСОБА_3 .
Доводи обвинуваченого про виникнення на момент проходження військові служби тяжких сімейних обставин та не вирішення його проблеми командуванням суд до уваги не приймає, оскільки їх вирішення здійснено обвинуваченим у спосіб, що призвело до порушення законодавчих актів та відповідних статутів, якими регламентовано порядок проходження військової служби.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він відповідно до ст.89 КК України не судимий, працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується позитивно, психічно та фізично здоровий.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості ним скоєного - скоєння злочину середньої тяжкості, його особу, який раніше не судимий, задовільно характеризується, обставини, що пом'якшують відповідальність - з'явлення із зізнанням та щире каяття у скоєному, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, відповідно до якої орган пробації враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб та умови життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.
З врахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі.
Однак, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, його негативне ставлення до вчиненого, усвідомлення протиправності своїх дій, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1