Справа № 136/1573/17
(ЗАОЧНЕ)
20 березня 2018 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Стадника С.І.
секретаря судового засідання Белінської С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про позбавлення її батьківських прав щодо малолітніх дітей - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2), а також стягнення аліментів на користь дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які проживають разом з нею в АДРЕСА_1. Мати дітей в зареєстрованому шлюбі не перебуває, відомості про батька дітей в Свідоцтві про народження записані відповідно до статті 135 СК України. Відповідач зловживає спиртними напоями, за місцем проживання характеризується негативно, ніде не працює, кошти на дітей витрачає не за призначенням, дітей не утримує, не дбає про їх здоров'я, навчання та виховання. З серпня 2012 року сім'я ОСОБА_1 перебуває на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Відповідач неодноразово перебувала під соціальним супроводом центру з приводу ухилення від виконання батьківських обов'язків, проте належних висновків не зробила, впродовж останніх півроку ситуація в сім'ї загострилась, що негативно впливає на психіку дітей. Мати не ночує вдома, а коли з'являється - б'є посуд, вікна, вчиняє сварки, ображає і принижує дітей. У 2016-2017 роках ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Оскільки ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, це стало приводом для звернення Липовецької РДА до суду з зазначеним позовом.
Представник позивача просила суд позов задовольнити, у разі неявки відповідача, дала свою згоду на ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив до суду не подала.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, оскільки представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач є матір'ю ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, а.с. 5, 6) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, а.с. 7). Відомості про батька дітей записані відповідно до статті 135 СК України.
Діти проживають разом з матір'ю в АДРЕСА_1 (а.с. 21).
По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується (а.с. 8, 15-17) негативно, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, раніше судима, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, в тому числі за статтею 184 КУпАП, вдома не ночує, ніде не працює, кошти на дітей витрачає не за призначенням, дітей не утримує, не дбає про їх здоров'я, навчання та виховання, що в судовому засіданні підтвердили свідки - ОСОБА_4 (голова Скитківської сільської ради), ОСОБА_5 (завідуюча ФАП с. Скитка), ОСОБА_6 (директор Липовецької соціальної служби для сім'ї, дітей і молоді), ОСОБА_7 (завідуюча сектором опіки і піклування в Липовецькій РДА), ОСОБА_8 (старший інспектор з ювенальної превенції Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області).
05.09.2006 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області (а.с. 20) задоволено позов Скитківської сільської ради Липовецького району Вінницької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_3), дочки ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_4), дочки ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_5).
З 17 серпня 2012 року сім'я ОСОБА_1 перебуває на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Відповідач неодноразово перебувала під соціальним супроводом центру з приводу ухилення від виконання батьківських обов'язків, проте належних висновків не зробила, впродовж останніх півроку ситуація в сім'ї загострилась (мати не ночує вдома, а коли з'являється - б'є посуд, вікна, вчиняє сварки, ображає і принижує дітей), що негативно впливає на психіку дітей.
Встановлені судом обставини вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Питання про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав стосовно їх малолітніх дочок було предметом розгляду органу опіки і піклування 25.09.2017 року, за наслідками якого було складено висновок (а.с. 10) про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її дітей - ОСОБА_2, ОСОБА_1
Зі змісту ст. 164 ч.1 п.2 СК України слідує, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (пункт 16), особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини викладені в позовній заяві та факти того, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не цікавиться їх навчанням, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей як складову виховання. Зазначену поведінку відповідача суд розцінює як ухилення від виховання дітей та виконання покладених на неї законодавством обов'язків.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав.
Вирішуючи цивільний позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини, присуджуються у частці від доходу і (або) в твердій грошовій сумі.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України).
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати (ст. 182 ч.1 СК України): стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд встановив, що ОСОБА_1 ніде не працює, живе за рахунок коштів, які виділяються на утримання дітей. Обставин, які мають істотне значення при вирішенні судом питання щодо розміру аліментів, відповідач суд не повідомила.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що з відповідача на користь дітей слід стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто з 29.09.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо її малолітньої дочки - ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1).
Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо її малолітньої дочки - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2).
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто з 29.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, тобто з 29.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя С.І. Стадник