Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" березня 2018 р.Справа № 922/1205/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом КСТП "Рубіжнетеплокомуненерго"
до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
У квітні 2017 року комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради (надалі - Підприємство) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (далі - Відділ) 65 771,88 грн. заборгованості, 49 111,31 грн. (за період з квітня по грудень 2014 року) пені, 4 604,03 грн. штрафу, 4 353,91 грн. 3 % річних та 39 123,66 грн. інфляційних втрат, а всього - 162 964,79 грн.
Позовні вимоги підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, обґрунтовувало тим, що Відділ порушив взяті на себе зобов'язання за договором №88 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 17.11.2014 р. в частині здійснення оплати спожитої теплової енергії у грудні 2014 року, що є підставою для покладення на нього обов'язку сплатити її вартість разом з інфляційними втратами та відсотками річними, які є складовою частиною боргу, а також нарахованими на суму боргу штрафом та пенею.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.2017 позов Підприємства задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2017 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 року у справі за № 922/1205/17 касаційну скаргу було задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Харківської області скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2017 р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.01.2018 р. об 11:00. Ухвалою від 21.12.2017 р. справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті спору.
Підготовче засідання неодноразово відкладалося з метою виконання завдання підготовчого провадження та забезпечення процесуальних прав сторін. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 13.02.2018 р., було задоволено заяву представника відповідача про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 13.03.2018 р. за вх. № 6659, надав для долучення до матеріалів справи копію акту про обсяг спожитої теплової енергії №88, копію службової записки бухгалтера ОСОБА_4 від 12.03.2018 р., копію експрес-накладної №59000092217252 та письмові пояснення, в яких вказує, що відповідач ухилився від обов'язку з надання позивачу підписаних актів про обсяг спожитої теплової енергії за період споживання теплової енергії (в квітні, жовтні, листопаді та грудні 2014 р.), тому КСТП «РТКЕ» було складено акт, в якому зафіксовано здійснення господарської операції і її результат постачання теплової енергії за розрахунковий період.
Надані пояснення та документи судом досліджено та долучено до матеріалів справи.
В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказував на їх безпідставність та необґрунтованість.
Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи, що судом було вжито усіх необхідних заходів з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, а сторони не заперечували проти переходу до розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
17.11.2014 року між Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Харків укладено Договір №88 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти за умовами якої позивач зобов'язався у 2014 році поставити відповідачу послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), а Відповідач - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та інших підзаконних актів затвердження тарифу на теплову енергію, що виробляється КСТП "РТКЕ" відноситься до компетенції відповідного державного органу - Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг НК регулювання ринку комунальних послуг, який діяв у час правовідносин між сторонами за Договором № 88. Тарифи поставленої теплоенергії встановлені відповідно до Постанов НКРКП №432 від 31.12.2013; №702 від 13.06.2014; №494 від 28.11.2014.
Відповідно до статті 714 ЦКУ за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, яка призначена для купівлі-продажу.
Строк дії Договору №88 встановлено з дати підписання та до 31.12.2014 р. Сторони погодили, що умови Договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.04.2014.
Обсяг послуг з постачання пари та гарячої води закріплено в п.1.1., 1.2. Договору - 102,58177819 Гкал. Місце поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) на межі балансового розподілу теплових мереж: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Смірнова, 8.
Відповідно до п. 5 Додатку №1 до Договору № 88 теплова енергія постачається Відповідачу на потреби опалення в період опалювального сезону. Пунктом 39 Додатку №1 до Договору №88 сторони встановили, що початок та припинення споживання теплової енергії визначається відповідними датами початку та закінчення опалювального періоду. В разі, якщо постачання теплової енергії починається або закінчується в інші дні або за бажанням Сторін Енергопостачальна організація може скласти відповідний акт, в якому зазначається дата включення або відключення опалення, відносно яких об'єктів це стосується або інша інформація. Сторони зобов'язані направляти своїх представників для складання та підписання відповідних актів на вимогу будь-якої із сторін.
Платежі за спожиту в розрахунковому періоді теплову енергію мають бути здійснені не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 4.3. Договору). Ненадання рахунку або відсутність підписаного сторонами акту про обсяг спожитої теплової енергії не є підставою для нездійснення розрахунку за спожиту теплову енергію (пункт 41 Додатку до Договору №88).
Згідно пункту 7 додатку № 1 (наданого позивачем) до Договору № 88 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 17.11.2014 р., яким визначено обсяг постачання теплової енергії в Гігакалоріях по місяцям (кварталам) Підприємство зобов'язалось здійснити поставку Відділу теплової енергії в наступних обсягах: у квітні - 10,06 Гкал.; у жовтні - 9,48 Гкал.; у листопаді - 34,23 Гкал. та у грудні - 48,81 Гкал.
В той же час, відповідачем було надано інший екземпляр Додатку №1 до Договору № 88, в якому визначено інші помісячні обсяги постачання теплової енергії: у лютому - 20,79 Гкал.; у квітні - 20,1 Гкал.; у жовтні - 20,1 Гкал.; у листопаді - 20,79 Гкал. та у грудні - 20,80177819 Гкал.
Обидва екземпляри Додатку 1 підписано та скріплено печатками сторін. Різні обсяги постачання теплової енергії по місяцям не дають змоги вести мову про те, що сторони погодили такі обсяги, однак, загальний об'єм теплової енергії за календарний рік відповідає умовам Договору та становить 102,58177819 Гкал/рік.
Позивач стверджує, що згідно умов Договору поставив теплову енергію в приміщення споживача у повному обсязі, що підтверджується Актом включення опалення від 30.10.2014 р. (а.с.23) та актами №88 про обсяг теплової енергії від 30.04.2014 р., 31.10.2014 р., 30.11.2014 р., 31.12.2014 р. (а.с.34-37).
Відповідно до умов п. 23 Додатку № 1 до Договору № 88 споживач (відповідач) зобов'язаний щомісяця, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим надати Енергопостачальній організації (позивач по справі) підписаний керівником Споживача та скріплений печаткою акт про обсяг спожитої теплової енергії в розрахунковому місяці. В разі неподання або відмови від підписання акту про обсяг спожитої теплової енергії, такий акт вважається дійсним, якими він підписаний Енергопостачальною організацією. Відсутність обґрунтованих письмових заперечень Споживача, наданих до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим вважається належною згодою з обсягом споживання теплової енергії, визначеного Енергопостачальною організацією.
Відповідачем не надано позивачу підписані зі свого боку акти про обсяг спожитої теплової енергії, тому позивач самостійно склав відповідні акти, копії яких містяться в матеріалах справи.
Вказані акти №88 мають підпис лише однієї сторони - КСТП "Рубіжнетеплокомуненерго", а в акті від 31.12.2014 р. зазначається про поставку споживачу 45,27 Гкал теплової енергії за жовтень, а не за грудень 2014 року (а.с. 37). Пізніше позивачем було надано інший екземпляр акту №88 від 31.12.2014 р. (вх. 6659 від 13.03.2018 р.), в якому вже було вказано про постачання теплової енергії в грудні 2014 р. Позивач зазначав, що відповідачем не було надано позивачу підписані зі свого боку акти про обсяг спожитої теплової енергії, тому позивач самостійно згідно з умовами договору склав відповідні акти.
24.12.2014 р. сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору №88, в якій визначено, що сторони вносять зміни до Договору № 88 від 17.11.2014 р. шляхом викладення п.1.2 в наступній редакції: "Обсяги закупівлі послуг зменшуються на 47,683338 Гкал. та становлять 54,89844 Гкал.".
Також сторонами було вирішено викласти пункт 3.1 договору в наступній редакції: "Сума цього договору зменшується на суму без ПДВ - 48 420,04 грн., ПДВ - 9 648,01 грн., загальна сума з ПДВ - 58 104,05 грн. та становить сума без ПДВ - 55 746,63 грн., ПДВ - 11 149,32 грн., а загальна сума з ПДВ - 66 895,95 грн." Сторони погодили, що дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору № 88 від 17.11.2014 р. та набирає чинності з дня її підписання і діє до 31.12.2014 р.
Представник відповідача вказував, що відповідачем з урахуванням Додаткової угоди було сплачено позивачу суму у розмірі 66895,95 грн., яка була погоджена сторонами, на підтвердження чого позивачем надано копії платіжних доручень.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог та вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України по даній справі, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що інші умови Договору про закупівлю були залишені в попередній редакції, необхідно тлумачити умови Договору у сукупності зі змінами та положеннями, що не було змінено.
Так, відповідно до п. 1.1 Договору Учасник зобов'язується у 2014 році поставити Замовникові послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги). Обсяг закупівлі послуг зменшується на - 47,683338 Гкал та становить 54,89844 Гкал (п. 1.2 Договору з урахуванням змін від 24.12.2014 р.).
Відповідно до п. 3.1 сума цього договору зменшується на суму без ПДВ - 48420,04 грн., ПДВ - 9648,01 грн., загальна сума з ПДВ - 58104,05 грн. та становить суму без ПДВ - 55746,63 грн., ПДВ - 11149,32 грн. Загальна сума з ПДВ - 66895,95 грн.
Таким чином, укладеним сторонами Договором встановлено період поставки - 2014 рік (який не змінювався додатковою угодою №2), обсяг товару - 54,89844 Гкал (який було зменшено додатковою угодою, у відповідності до п. 1.3 Договору) та загальна ціна Договору - 66895,95 грн. (яка була зменшена додатковою угодою, у відповідності до п. 3.2 Договору).
За загальним тлумаченням, ціна договору - це встановлена сторонами договору, загальна сума товару або послуги, яку реалізує одна зі сторін в межах договору, і виражається в грошовій формі.
Оскільки сторони дійшли згоди щодо нової ціни Договору, обсягу постачання, та закріпили їх у додатковій угоді №2 від 24.12.2014 р. - ці умови є обов'язковими для сторін та регулюють їх договірні відносини.
Таким чином, загальна ціна Договору №88 становить 66895,95 грн., а виконання відповідачем умов щодо оплати послуг в межах встановленої сторонами ціни Договору підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 66895,95 грн.:
- №1245 від 25.12.2014 р., на суму 9466,16 грн.,
- №1246 від 25.12.2014 р., на суму 45878,03 грн.,
- №1247 від 25.12.2014 р., на суму 11551,75 грн.
Зазначені докази підтверджують проведення відповідачем повної оплати за надані послуги, що спростовує твердження позивача про наявність заборгованості за Договором №88 та вказує на відсутність підстав для нарахування пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат.
Враховуючи положення діючого законодавства України, встановлені обставини справи та вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України по даній справі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача, а сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги підлягає стягненню з позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧУЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА "РУБІЖНЕТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" РУБІЖАНСЬКОЇ ОСОБА_5 (93000, Луганська обл., місто Рубіжне, ВУЛИЦЯ ІВАНОВА, будинок 157, ідентифікаційний код особи 33515421) на користь КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ВІДДІЛУ ОСОБА_6 (61024, Харківська обл., місто Харків, Київський район, ВУЛИЦЯ ПУШКІНСЬКА, будинок 61, ідентифікаційний код особи 07923280) 5622,28 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 19.03.2018 р.
Суддя ОСОБА_7