Справа № 161/1016/16-ц
Провадження № 2/161/985/18
13 березня 2018 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (надалі -ПАТ КБ “Приватбанк”) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачу ОСОБА_2, згідно укладеного договору № VO10GK00001259 від 21.02.2007 року було надано кредит в розмірі 15000доларів США на термін до 21.02.2027 року, а відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.
Оскільки відповідач у порушення норм Закону та умов договору не повертає кредит та кошти за користування кредитом, станом на 15.01.2016року заборгованість за кредитним договором становить 13685,03 долари США, з яких: заборгованість за кредитом - 12363,18 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом - 957,99 доларів США, 210 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 153,86 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача в користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 13685,03 доларів США. що за курсом 23,95 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 15.01.2016р. становить 327756,47грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із змісту ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 526-527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу згідно укладеного договору № VO10GK00001259 від 21.02.2007 року було надано кредит в розмірі 15000доларів США на термін до 21.02.2027 року, а відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.
Судом встановлено, що банк взяті на себе зобов'язання по кредитному договору виконав в повному об'ємі. Однак, ОСОБА_2 не повертає отримані кредити відповідно до графіків погашення кредитів та відсотків, в зв'язку з чим не виконує зобов'язання належним чином і, згідно наданого представником позивача та перевіреного судом розрахунку ПАТ КБ “Приватбанк”, станом на 15.01.2016року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 13685,03 долари США, з яких: заборгованість за кредитом - 12363,18 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом - 957,99 доларів США, 210 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 153,86 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві просить суд стягнути 210 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, та 153,86 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Суд відмовляє в частині задоволення позовних вимог банку про стягнення 210 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом, виходячи з того, що подвійне стягнення штрафу свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж саме порушення.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс 15 і відповідно до положень ч. 1 ст.360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.
Крім того, пені і штрафи відповідно до чинного законодавства стягуються в національній валюті, оскільки Національним Банком України не передбачено облікової ставки для іноземної валюти - пеня і штраф повинні обчислюватися і стягуватися тільки в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача встановлену в судовому засіданні заборгованість за кредитним договором в сумі 13321,17 доларів США (12363,18+957,99=13321,17) та 3684,95грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 4840,90гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 263-265 ЦПК України , ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 13321,17 доларів США, що за курсом 23,95 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 15.01.2016р. становить 319042,02грн. та 3684,95грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, та 4840,90грн. грн. судових витрат по справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 19.03.2018.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта