ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 березня 2018 року № 826/4490/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не винесення рішення за клопотанням позивача та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ; зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не винесення рішення за клопотанням позивача в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку; визнання протиправною бездіяльності щодо не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ; зобов'язання винести на розгляд сесії Київської міської ради клопотання позивач про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за відсутності підстав визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Позивач клопотав про вирішення справи без його участі.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що подане позивачем клопотання не відповідало вимогам Земельного кодексу України та Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120.
В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній станом на 10.08.2017) ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва.
До вказаного клопотання позивач додав копію паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копію довідки тимчасово переміщеної особи.
Листом від 15.03.2017 №057021-08/Б-1432-2853 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив позивача, що площа земельної ділянки зазначеної на графічних матеріалах перевищує норму безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Крім того, зазначено, що земельна ділянка на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 №648/10136 включена до переліку для опрацювання можливості її продажу (або права оренди) на земельних торгах.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Састиною 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 9 ЗК України, якій кореспондують норми ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Нормою п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Регламенту суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
У відповідності до норм ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста.
Міський голова очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях.
Зокрема, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Відповідно до до п.1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Згідно п. 3.11 вказаного Положення Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Отже, суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесії Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з ч. 2 ст. 6 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 р. № 195/1060) за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Департамент земельних ресурсів протягом семи робочих днів з дня його отримання готує проект дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу згідно із затвердженою рішенням Київської міської ради формою та проект відповідного висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування, які передаються на розгляд цієї комісії приймальнею Київради з земельних питань через секретаріат Київської міської ради.
У відповідності до ст. 21 розд. 7 цього Порядку громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
У клопотанні про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку в оренду - у клопотанні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки (далі - клопотання). У клопотанні відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" також зазначається в довільній формі згода громадянина на обробку в ПК "Кадастр" його персональних даних, зазначених у клопотанні та доданих до нього документах.
До клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зокрема, додаються:
- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали у масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а саме: витяг з міського земельного кадастру та витяг з містобудівного кадастру;
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); копія паспорта громадянина;
- довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника (громадянина) представляє його уповноважена особа (у разі якщо клопотання подається представником).
Секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту земельних ресурсів.
У разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради.
В іншому випадку з метою визначення відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації Департамент земельних ресурсів надсилає клопотання з доданими до нього документами до Департаменту містобудування та архітектури, який у триденний термін надає Департаменту земельних ресурсів висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявним містобудівним умовам і обмеженням, що мають бути враховані при розробленні документації із землеустрою.
Департамент земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання та висновку Департаменту містобудування та архітектури готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу, який приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строки, встановлені законодавством.
З системного аналізу викладеного вбачається, що передумовою розгляду Київською міською радою проекту рішення про надання дозволу на розроблення відповідної документації, є наступна послідовність подій: 1) розгляд клопотання Департаментом містобудування та архітектури; 2) надсилання Департаментом містобудування і архітектури до Департаменту земельних ресурсів висновку щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації; 3) розробка Департаментом земельних ресурсів проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення відповідної документації; 4) розгляд Київською міською радою проекту в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради у строк, встановлений законодавством.
Наведений порядок надання Київською міською радою дозволу на розроблення документації із землеустрою є чинним та таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів вищої сили, не визнавався.
Як зазначено вище, позивачем заявлено позов про визнання протиправною бездіяльності щодо не винесення рішення за клопотанням позивача, визнання протиправною бездіяльності щодо не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ; зобов'язання винести на розгляд сесії Київської міської ради клопотання позивач про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проте, з вказаних вище норм законодавства суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесії Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації.
Як зазначено вище, листом від 15.03.2017 №057021-08/Б-1432-2853 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), фактично повідомив про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Вказана відмова Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачем не оскаржується.
Враховуючи, що клопотання позивача опрацьовано Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та прийнято рішення про відсутність правових підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Враховуючи відсутність проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також виходячи зі змісту позовних вимог, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись вимогами статей 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда