Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/1574/18
Провадження № 1-кп/644/488/18
16.03.2018
Іменем України
16 березня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
При секретарі ОСОБА_2 ,
За участю прокурора ОСОБА_3 ,
Захисника ОСОБА_4 ,
Обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні направлений з Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.11.2017 року №42017221070000132, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Харків, громадянина України, раніше судимого 07.06.2017 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік в силу ст.75 КК України від покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, що не працює, зареєстрований та фактично мешкав за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України,
14.03.2018 року до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова надійшов відповідний обвинувальний акт.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України судом з'ясовано думку учасників процесу щодо можливості призначення справи до розгляду.
Прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю обвинуваченого, захисника, прокурора, оскільки дана справа підсудна Орджонікідзевського районному суду м.Харкова, підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає.
Захисником обвинуваченого заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки на думку сторони захисту, в ході проведення досудового розслідування невірно встановлені дані про особу обвинуваченого, а саме, невірно зазначено в обвинувальному акті місце його реєстрації, замість АДРЕСА_2 , зазначено - АДРЕСА_1 . А також стороною обвинувачення не викладено в обвинувальному акті конкретизоване обвинувачення, а саме, в ході досудового розслідування не встановлювались обставини набуття його підзахисним особливо небезпечного наркотичного засобу «Канабіс», що на думку сторони захисту істотно впливає на обставини справи та перешкоджає можливості призначити справу до розгляду. Обвинувачений доводи свого захисника в цій частині підтримав.
Прокурор проти зазначеного клопотання заперечував, посилаючись на те, що обвинувальний акт в повній мірі відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстав для його повернення немає.
Вислухавши думку учасників з означеного питання, встановлено наступне. Згідно вимог п.3 ч 3 ст 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України. Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
При цьому, відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Тобто, вимоги до обвинувального акту чітко регламентовані, при складанні обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні вимоги ст.291 КПК України були дотримані. Питання неточностей в місці реєстрації може бути усунуто вході розгляду справи, обвинувачення ОСОБА_5 є конкретизованим.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не вбачається.
Відповідно до вимог ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
В тому числі суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів.
Захисником обвинуваченого заявлено клопотання про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , тобто всіх свідків, які були допитані в ході досудового розслідування. Обвинувачений клопотання підтримав. Прокурор вважав, що дане клопотання є передчасним, оскільки не було встановлено обсяг дослідження доказів у справі, не відома позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Тобто, процесуальним законом передбачено право подачі відповідного клопотання під час підготовчого розгляду справи про виклик до суду для допиту певних осіб. Сторона захисту скористалась своїм правом та просила викликати таких осіб для допиту у якості свідків в ході судового розгляду. Як вбачається із змісту реєстру матеріалів досудового розслідування перелічені стороною захисту особи, були допитані в ході проведення досудового розслідування. Тому суд вважає за можливе зазначене клопотання задовольнити. У разі визначення в ході розгляду справи недоцільності дослідження всіх доказів у справі, сторона захисту має право відмовитись від виклику та допиту вказаних свідків.
Також захисником подано клопотання про витребування з прокуратури Харківської області вичерпних даних ЄРДР щодо кримінального провадження №42017221070000132, а також відомостей, що стосуються самого реєстру, вичерпних даних з бази даних Держателя Реєстру, що містяться або мають відношення до кримінального провадження, відповідно до Наказу №69, що дозволяє не порушувати цілісність даних про вказане провадження разом із копіями документів зазначених у вкладці Прикріплено. Відомості про вказане кримінальне провадження з посиланням на уповноважену особу, яка відповідає за зберігання інформації в базі даних Держателя Реєстру. В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що йому було надано витяг з електронного реєстру, що не передбачено КПК, окрім того з 26.02.2018 року після вручення підозри до 14.03.2018 року не проводилось жодної слідчої дії, що на його думку свідчить про фальсифікацію матеріалів вказаного провадження, про очевидну недопустимість доказів, а саме проведення слідчих дій поза межами строків досудового розслідування. Обвинувачений клопотання підтримав.
Прокурор проти клопотання заперечував, посилався на те, що процесуальним законом передбачено право на отримання відповідного реєстру, такий реєстр був наданий, законом не передбачено надання електронного реєстру, окрім того, в період часу з момент оголошення підозри відбувались заходи пов'язані з проведеними НСРД, окрім того, стороні захисту відкривались матеріали досудового розслідування.
Вислухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню. До суду надійшов обвинувальний акт, до якого було додано реєстр матеріалів досудового розслідування, із змісту якого вбачається найменування, дати, час проведення слідчих дій, зазначений реєстр підписаний слідчим. Відповідна копія обвинувального акту та реєстру була вручена 14.03.2018 року обвинуваченому та його захиснику, про що свідчить додана розписка. Окрім цього, доводи сторони захисту в частині недопустимості того чи іншого доказу будуть предметом розгляду суду під час розгляд справи по суті, при цьому стороною обвинувачення будуть надаватись відповідні докази для дослідження, в ході якого сторона захисту буде мати право висловлювати свою думку з приводу доказу. Також, і обвинувачений, і захисник мають право знайомитись з матеріалами провадження, які перебувають у прокурора та були відкриті стороні 14.03.2018 року.
Окрім того, під час підготовчого судового засідання прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 маючи непогашену судимість належних висновків для себе не зробив, вчинив ряд злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Під час обрання запобіжного заходу було встановлено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування, а подальшому від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з тим, що нові злочині вчинені в період іспитового строку та нове покарання повинно бути призначено із позбавленням волі, а також незаконно впливати на свідків, в тому числі на особу, яка діяла під час проведення НСРД як покупець, на понятих, інших осіб, які приймали участь у злочинній схемі та встановлення осіб, які на теперішній час незаконно зберігають наркотичні засоби збуті підозрюваним, також, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки злочин ним вчинено в період іспитового строку. Також просив врахувати вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому, та відсутність стійких соціальних зв'язків, що свідчить про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечував посилався на те, що сама по собі тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жоден із ризиків наведений прокурором не існує, досудове розслідування завершено, будь яких підстав вважати, що його підзахисний буде переховуватись, чи вчиняти тиск на свідків немає. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений позицію захисника підтримав.
Вислухавши доводи учасників з приводу заявленого клопотання прокурора судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим. Відповідно до аб. 5 п.2.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 19.12.2014 року зазначено, що у судовій практиці при вирішенні спірного питання про межі продовження строку тримання під вартою під час підготовчого провадження необхідно врахувати, що за наявності клопотання сторони обвинувачення суд під час підготовчого судового засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених ч.1 ст.197 КПК України.
Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 20.01.2018 року. Відповідний строк спливає 18.03.2018 року.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті. Під час розгляду клопотання прокурором доведено існування ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На підтвердження зазначених ризиків свідчить по перше, те, що з урахуванням пред'явленого обвинувачення існує можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі, що на думку суду обґрунтовано може викликати загрозу втечі обвинуваченого, про що викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії». По-друге, в ході розгляду справи не допитувались свідки, що викликає можливий ризик впливу обвинуваченого. По-третє, інкримінований злочин було вчинено в період терміну іспитового строку, який був встановлений за вироком суду за аналогічний злочин.
Суд погоджується із доводами сторони захисту, що дійсно сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Але при цьому, при вирішенні питання про вид запобіжного заходу судом оцінюється з урахуванням вимог ст. 178 КПК України наявність даних про обґрунтованість підозри до ступеню необхідного для даної стадії судового процесу, вік обвинуваченого, його соціальні зв'язки, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у обвинуваченого.
Враховуючи, що на даний час наявність ризиків, передбачених п.п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не змінилась, підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу немає. Закінчити розгляд справи не є можливим до встановленого 2-місячного строку з причин, що не залежать від суду, а тому, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк, що не може перевищувати двох місяців, та клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 22, 26, 110, 177, 178, 197, 291, 314-317 КПК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченого щодо повернення обвинувального акту прокурору, - залишити без задоволення.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно
ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12.00 годину 26.03.2018 року у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова за адресою: місто Харків, проспект Архітектора Альошина, 7.
У судове засідання викликати учасників судового провадження - прокурора, захисника, доставити обвинуваченого.
Клопотання захисника задовольнити. Викликати в судове засідання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ..
Клопотання захисника про витребування з прокуратури Харківської області вичерпних даних ЄРДР щодо кримінального провадження №42017221070000132, а також відомостей, що стосуються самого реєстру, - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити строк дії запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 14 травня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя: ОСОБА_1