У.н.415/644/18
Н.п.2-а/415/99/18
14.03.18 року Лисичанський міський суд Луганської області
у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.
при секретарі Павлові О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПП взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області Лізогуб Валентина Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до до інспектора ДПП взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області Лізлгуб Валентина Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 20.01.2018 року приблизно о 19-25 год. він рухався на автомобілі НОМЕР_1. Неподалік буд. №422 по вул. В.Сосюри він зупинився на вимогу, після чого до нього підійшли три інспектори поліції. Один з них пред'явив звинувачення в порушення п. 11.5 ПДР України, що позивач рухався в крайній лівій смузі при двох вільних правих, після чого почав вимагати документи. Отримавши документи, всі інспектори закрилися у службовому автомобілі для складання постанови. Через кілька хвилин позивачу вручили копію постанови. Вважає дії відповідача протиправними, оскільки на вищезазначеній ділянці дороги відсутня розмітка і будь які знаки, вказуючи кількість смуг на проїжджій частині, відповідно, позивач керувався п. 11.1 ПДР України (кількість смуг на проїжджій частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а при їх відсутності - самими водіями з врахуванням ширини проїжджої частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними). Окрім того, відповідач при розгляді справи відмовився приймати пояснення позивача та показання свідка, не дав можливості бути присутнім при розгляді справи, відмовився ознайомити позивача з матеріалами справи та не надав будь-які докази його провини. Можливість бути присутнім при розгляді справи, відповідач розцінив як напад. На підставі викладеного, просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про застосування відносно позивача адміністративного штрафу за порушення п. 11.5 ПДР України.
Позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позов, в якому позов не визнав, оскільки позивач порушив п. 11.5 ПДР України, посилання позивача на те що на дорозі була відсутня розмітка є необґрунтованим, оскільки згідно ПДР України смуга руху, це подовжена смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів. Тобто смуга руху може бути не позначена відповідною розміткою. Посилання позивача, на те, що постанова складена без підготовки є необґрунтованим, оскільки відповідачем були вирішені всі питання, передбачені ст.. 278 КУпАП. Просив суд постанову серії АР № 536858 від 20.01.2018 року визнати такою, що складена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засідання пояснив, що 20.01.2018 року він разом з ОСОБА_1 їхали в автомобілі НОМЕР_1. Біля «дитячого містечка» автомобіль був зупинений інспекторами поліції, які пояснили що їх автомобіль рухався не в тій смузі. Вони їхали по середині дороги, їхати по лівому краю не було можливості, оскільки був снігопад, дороги були не розчищені. Інспектор поліції попросив ОСОБА_1 надати документи та пішов до свого автомобіля для складання постанови.
Суд, вислухавши думку позивача, пояснення свідка, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно копії постанови серії АР №536858 від 102001.2018 року ОСОБА_1, 20.01.20180 року об 19 годині 25 хвилин, в м. Лисичанську по вул.. В.Сосюри, 372 керував транспортним засобом рухався по крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч, в той час коли праві інші смуги були не зайняті, чим порушив п. 11.5. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП .
Відповідно до ст. 3 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно пункту 11.5 Правил дорожнього руху на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При відтворенні в ході розгляду справи відеозапису (наявного в матеріалах справи) здійсненого відповідачем за допомогою персональних відео реєстраторів на одязі поліцейських, події, що сталася 20.01.2018 року в м. Лисичанську по вул.. В.Сосюри, 372 вбачається, що дорожнє покриття вкрито снігом, дорожню розмітку не видно, будь-які знаки, вказуючи на кількість смуг відсутні .
Вказані вище обставини свідчать про недоведеність наявності в діях позивача порушень вимог п.п. 11.5 Правил дорожнього руху України, що в свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження у випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке порушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що постанова серія АР № 536858 по справі про адміністративне правопорушення від 20.01.2018 р. про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. ст.122ч. 1, 286, КАС України, ст. 122 ч.2 КУпАП суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПП взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області Лізогуб Валентина Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПП взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області Лізогуб Валентина Валентиновича неправомірними.
Скасувати постанову серія АР № 536858 від 20.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 425 грн. та закрити провадження по справі.
Постанова Лисичанського міського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Чернобривко