16 березня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/175/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просить зобов'язати Чернівецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в невідкладному порядку надати наступні документи:
- рішення місцевого центру винесені за наслідками всіх звернень ОСОБА_1 від 01.12.2017 р., 07.12.2017 р., 02.01.2018 р.;
- накази місцевого центру про призначення призначення адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги, прийняті на підставі звернень ОСОБА_1 від 01.12.2017 р., 07.12.2017 р., 02.01.2018 р.;
- копії звернень отриманих місцевим центром від ОСОБА_1, на підставі яких призначено адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги станом на 12.12.2017 р., на 18.12.2017 р. та на 13.01.2018 р.;
- копії доручень, виданих місцевим центром на підставі наказів, винесених станом на 12.12.2017 р., на 18.12.2017 р. та на 13.01.2018 р.;
- копії повідомлень, наданих до місцевого центру на підставі наказів про призначення адвокатів для надання безоплатної правової допомоги, призначених Чернівецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у адміністративному суді на підставі кожного звернення.
У заяві про забезпечення доказів заявник також виклала клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв'язку із незадовільним майновим станом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р. в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Зменшено ОСОБА_1 розмір сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення доказів до 100,00 грн. Заяву про забезпечення доказів залишено без руху та встановлено заявнику п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
Залишаючи заяву про забезпечення доказів без руху, суд виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність заяви про забезпечення доказів вимогам, встановленим ст. 116 КАС України, судом встановлено її недоліки, а саме:
- в супереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 116 КАС України, заявник в заяві про забезпечення доказів не зазначив свої номери засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти. Крім того, заявник не вказав інші засоби зв'язку, за якими його можна повідомити про дату, час та місце судового засідання, враховуючи обмежені строки для розгляду заяви про забезпечення доказів, які встановлені ч. 2 ст. 117 КАС України (не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду);
- в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 116 КАС України, в заяві про забезпечення доказів, заявником не зазначено ідентифікаційний код іншої сторони - Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також не вказано його номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси;
- у супереч вимог п. 4 - 6 ч. 1 ст. 116 КАС України, заявником не вказано обставини для доказування яких потрібно забезпечити докази та не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів; обраний заявником спосіб забезпечення доказів не відповідає способам, які визначені ст. 115 КАС України; подана заява складена заявником власноручно, написаний текст є нерозбірливий (нечитабельний) та ускладнює в повній мірі розгляд поданої заяви, у зв'язку із чим наголошено на необхідності надати примірник заяви належної якості, друкований або написаний власноручно розбірливим почерком;
- в порушення положення ч. 2 ст. 116 КАС України, за подання до суду заяви про забезпечення доказів не сплачено судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, судом відмовлено у звільненні заявника від сплати судового збору. В той же час, керуючись положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір", судом зменшено заявнику розмір сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення доказів до 100,00 грн.
Вказану вище ухвалу суду від 20.02.2018 р. направлено за адресою листування, яка вказана заявником в поданій до суду заяві.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згадана ухвала отримана заявником особисто 03.03.2018 р.
07.03.2018 р. заявник подала до суду заяву про неспроможність виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р., клопотання про звільнення від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн та заяву про роз'яснення ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Перевіривши виконання заявником вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р. щодо усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, суд вважає, що наявні підстави для повернення заявникові заяви про забезпечення доказів.
З наданих 07.03.2018 р. заявником до суду заяв та клопотання не вбачається повне усунення недоліків зазначених в ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р., а також вони не містять доказів на підтвердження реальної неспроможність виконання вказаної ухвали.
Зокрема, заявник не зазначив ідентифікаційний код іншої сторони - Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також не вказав свої номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси.
Посилання заявника в поданих до суду заявах та клопотанні про те, що їй невідомо ідентифікаційний код іншої сторони, а також його номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси суд відхиляє, оскільки як вбачається із системи діловодства спеціалізованого суду заявник неодноразово зверталася до суду з позовом до Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а саме по справах №824/271/17-а, №824/419/17-а, №824/598/17-а, №824/610/17-а, №824/608/17-а, №824/611/17-а, №824/612/17-а.
Відтак, на переконання суду, заявник знає (повинен знати) ідентифікаційний код Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також його номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси та може зазначити їх в заяві про забезпечення доказів.
Заявником також не усунуто недолік щодо зазначення в заяві про забезпечення доказів обставини для доказування яких потрібно забезпечити докази та не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів, а також не зазначено спосіб забезпечення доказів у відповідності до вимог ст. 115 КАС України.
Крім того, заявником в порушення положення ч. 2 ст. 116 КАС України не сплачено за подання до суду заяви про забезпечення доказів судовий збір у розмірі 100,00 грн, який зменшено ухвалою суду від 20.02.2018 р.
Так, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р. в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. В той же час, керуючись вимогами ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан заявника та необхідність звернення його в подальшому до суду з позовною заявою в порядку встановленому ч. 4 ст.114 КАС України, судом зменшено заявнику розмір сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення доказів до 100,00 грн.
У заяві про забезпечення доказів та клопотанні про звільнення від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн заявник посилається на незадовільний майновий станом.
Подання заявником клопотання про звільнення її від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн, на переконання суду, не свідчить про усунення вказаного недоліку, оскільки є необґрунтованим та безпідставним.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн, суд у його задоволенні відмовляє, виходячи з наступного.
Суд звертає увагу, що до клопотання про звільнення від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн заявником не надано жодного доказу на підтвердження незадовільного майнового стану, на які суд наголошував в ухвалі від 20.02.2018 р.
Натомість, на підтвердження незадовільного майнового стану заявник додала до заяви про забезпечення доказів довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.01.2018 р., де зазначається про отримання нею пенсії за віком в період з січня по квітень 2017 р. у сумі 1347,00 грн щомісячно, з травня по вересень 2017 р. у сумі 1412,00 грн щомісячно, з жовтня по грудень 2017 р. по 1452,00 грн щомісячно.
Також заявником додано до заяви про забезпечення доказів відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якої за період з І кварталу 2016 р. по ІІІ квартал 2017 р. інформації про доходи у Центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб платників податків відносно заявника немає.
Крім того, заявником додано до заяви про забезпечення доказів довідку з Управління соціального захисту населення Першотравневого району від 25.10.2017 р. №1741 про те, що вона не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення.
Згідно з приписами ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, ст. 8 Закону № 3674-VI містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.
Судом встановлено та підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.01.2018 р., що річний дохід заявника за попередній календарний 2017 рік склав 16804,00 грн. Відтак, розмір судового збору за подання заяви про забезпечення доказів становить 528,60 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
Суд також зазначає, що в заяві про забезпечення доказів та клопотанні про звільнення від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн, заявником не обґрунтовано та не надано докази на підтвердження того, що вона належить до категорії осіб, перелік яких зазначено в п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI.
Крім того, із змісту заяви про забезпечення доказів та клопотанні про звільнення від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн не вбачається, що в подальшому при поданні позовної заяви в порядку ч. 4 ст. 114 КАС України, предмет позову буде стосуватися захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав заявника або відшкодування шкоди її здоров'ю.
Таким чином, зазначені заявником підстави не відносяться до чітко визначеного переліку, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення її від сплати судового збору у розмірі 100,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору в розмірі 100,00 грн , суд також враховує, що довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 15.01.2018 р. не підтверджує відсутність у заявника інших доходів в 2017 р. ніж пенсія, оскільки не містить відомостей про загальний майновий стан заявника, яка може мати й інші джерела доходу.
Не містять такої інформації також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми отриманих доходів заявником за період з І кварталу 2016 р. по ІІІ квартал 2017 р. та довідка з Управління соціального захисту населення Першотравневого району від 25.10.2017 р. №1741. Суд також зазначає, що вказані документи не містять інформацію за весь 2017 рік та перебування заявника на обліку в інших органах соціального захисту населення.
Крім того, суд звертає увагу, що заявником не надано до суду достатніх доказів, які б підтвердили відсутність доходів з інших джерел, отримання соціальної допомоги тощо.
Не обґрунтованими, на думку суду, також є посилання заявника на судову практику в справах за її позовом, як на підставу звільнення її сплати судового збору, оскільки вказані судові рішення постановлені до набрання чинності змін до ст. 8 Закону № 3674-VI, яка містить вичерпний перелік підстав звільнення від сплати судового збору.
Суд враховує, що в поданих до суду заявах та клопотанні посилання заявника щодо відсутності можливості зазначити засоби зв'язку, за відсутності їх у неї, а також надати примірник заяви належної якості, друкований або написаний власноручно розбірливим почерком, однак наведені обставини не вказують на усунення інших недоліків заяви про забезпечення доказів, які зазначені в ухвалі від 20.02.2018 р.
Крім того, суд звертає увагу, що подання заявником заяв про неспроможність виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р. та про роз'яснення ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.02.2018 р., а також клопотання про звільнення її від сплати судового збору в розмірі 100,00 грн не свідчить про усунення недоліків у строк встановлений судом та не перешкоджає прийняттю рішення про повернення заяви в порядку встановленому ст. 169 КАС України.
В поданих до суду заявах та клопотанні заявник не обґрунтував та не надав докази на підтвердження наявності реальних перешкод щодо усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали від 20.02.2018 р., в строк встановлений судом.
Як зазначалося вище, відповідно до ч. 3 ст. 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене та враховуючи, що повернення заяви про забезпечення доказів не позбавляє заявника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з тотожною заявою, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заявнику заяви про забезпечення доказів.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України", яке 30.08.2013 р. набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права заявника на доступ до правосуддя, а остання не усунула недоліки заяви про забезпечення доказів у строк визначений судом та не продемонструвала готовність брати участь на цьому етапі розгляду її справи, тому логічним є застосування до неї передбачених законодавством наслідків - повернення заяви про забезпечення доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суд, -
1. В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору в розмірі 100,00 грн. відмовити.
2. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернути заявнику.
3. Копію ухвали про повернення заяви про забезпечення доказів надіслати заявнику.
4. Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення доказів не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.К. Левицький