Справа № 369/10381/16-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.
Провадження № 22-ц/780/271/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 24 12.03.2018
Іменем України
12 березня 2018 року апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Верланова С.М.,
суддів - Голуб С.А., Савченка С.І.,
за участю секретаря - Вергелес О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2017 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
У листопаді 2016 року приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14 червня 2017 року, просило стягнути з відповідача на свою користь виплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 245 799 грн. 11 коп.
Вимоги позову ПрАТ «СК «Провідна» мотивувало тим, що 23 липня 2015 року у м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що належитьтовариству з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» (далі - ТОВ «Віннер Автомотів»). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказував, що на час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 не була застрахована та у нього відсутній страховий сертифікат «Зелена картка», а автомобіль марки «VOLVO», державний номерний знак НОМЕР_3, було застраховано у ПрАТ «СК «Провідна» відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0645243/9069/15 від 31 березня 2015 року, укладеного між ПрАТ «СК «Провідна» та ТОВ «Віннер Автомотів». Позивач зазначав, що постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП. Власник автомобіля автомобіль марки «VOLVO», державний номерний знак НОМЕР_3,ТОВ «Віннер Автомотів» звернулося до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке йому було виплачено у загальному розмірі 245 799 грн. 11 коп.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2017 року позов ПрАТ «СК «Провідна» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК Провідна» в порядку регресу грошові кошти у розмірі 245 799 грн. 11 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові ПрАТ «СК «Провідна», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що позивачем було порушено порядок визначення вартості відновлювального ремонту і розміру страхового відшкодування, а рахунок ТОВ «Віннер Автомотів» № 1023337 від 27 серпня 2015 року, на підставі якого ПрАТ «СК «Провідна» виплатило страхове відшкодування не є доказом вартості відновлювального ремонту. Також вказує, що суд першої інстанції у рішенні послався на норми матеріального права, які втратили чинність.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Провідна» вказує, що ПрАТ «СК «Провідна» було дотримано встановлений договором порядок визначення вартості відновлювального ремонту і розміру страхового відшкодування. Зазначає, що допущені судом порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник ПрАТ «СК «Провідна» та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
12 березня 2016 року на офіційну електронну адресу апеляційного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_2, в якому він просить відкласти розгляд справи у зв'язку з його хворобою (а.с.197). Однак, ОСОБА_2 не надав апеляційному суду Київської області суду доказів на підтвердження того, що він хворіє та перебуває на лікарняному, а тому відсутні підстави вважати поважними причини його неявки у судове засідання.
Приймаючи до уваги вищенаведене та зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог ПрАТ «СК «Провідна».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 липня 2015 року о 12 год. 25 хв. на проспекті ОСОБА_4 Оболонського району у м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем марки «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що належитьТОВ «Віннер Автомотів». Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні даної ДТП.
На час скоєння ДТП цивільно - правова відповідальність власника автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 не була застрахована, тобто, був відсутній поліс обов'язкового страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відсутній страховий сертифікат «Зелена картка».
31 березня 2015 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ТОВ «Віннер Автомотів» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №06/0645243/9069/15, відповідно до умов якого було застраховано автомобіля марки «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_3», 2013 року випуску, який належить ТОВ «Віннер Автомотів». (а.с.12-27).
Відповідно до пункту 6.6.4 договору добровільного страхування транспортного засобу сторони домовилися про порядок визначення розміру страхового відшкодування згідно з розрахунками та іншими документами, що підтверджують вартість відновлювального ремонту ТЗ на СТО за вибором страхувальника, за умови попереднього погодження зі страховиком вартості такого ремонту та надання документів, що підтверджують винесення страхувальником передоплати за такий ремонт.
24 липня 2015 року власник автомобіля марки «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_3, ТОВ «Віннер Автомотів», якому в результаті ДТП з вини ОСОБА_2 було спричинено майнову шкоду, звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про настання страхового випадку та із заявою про виплату страхового відшкодування.
21 вересня 2015 року ПрАТ «СК «Провідна» було складено страховий акт 1 № НОМЕР_4, згідно з яким визначено суму страхового відшкодування згідно рахунку №1023337, складеного 27 серпня 2015 року ТОВ «Віннер Автомотів», у розмірі 238 823 грн. 17 коп. (а.с.83-86).
22 вересня 2015 року ПрАТ «СК «Провідна» виплатило ТОВ «Віннер Автомотів» страхове відшкодування у розмірі 238 823 грн. 17 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 0038469 від 22 вересня 2015 року (а.с. 87).
26 червня 2016 року ПрАТ «СК «Провідна» направило на адресу ОСОБА_5 претензію про відшкодування шкоди на суму 238 823 грн. 17 коп., яку відповідач отримав 06 липня 2016 року, однак залишив її без реагування (а.с.88-91).
Також, 25 листопада 2015 року ПрАТ «СК «Провідна» було складено страховий акт 2 № НОМЕР_4, згідно з яким визначено суму страхового відшкодування згідно рахунку №1023841, складеного 24 вересня 2015 року ТОВ «Віннер Автомотів», у розмірі 6 975 грн. 94 коп. (а.с. 119-122).
26 листопада 2015 року ПрАТ «СК «Провідна» сплатило ТОВ «Віннер Автомотів» страхове відшкодування у розмірі 6 975 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 0048684 від 26 листопада 2015 року (а.с.123).
Таким чином ПрАТ «СК «Провідна» сплатило ТОВ «Віннер Автомотів» страхове відшкодування у загальному розмірі 245 799 грн. 11 коп. (238 823,17 + 6 975,94).
Відповідач ОСОБА_2 у добровільному поряду не сплатив ПрАТ «СК «Провідна» суму виплаченого страхового відшкодуванняу загальному розмірі 245 799 грн. 11 коп.
Отже, установивши, що внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_2, було пошкоджено автомобіль «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_3, застрахований у ПрАТ «СК «Провідна», яке на виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу від 31 березня 2015 року виплатило потерпілому страхове відшкодування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальної шкоди.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було порушено порядок визначення вартості відновлювального ремонту і розміру страхового відшкодування, а рахунок ТОВ «Віннер Автомотів» № 1023337 від 27 серпня 2015 року, на підставі якого ПрАТ «СК Провідна» виплатило страхове відшкодування не є доказом вартості відновлювального ремонту, не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для скасування рішення суду з таких підстав.
По справі встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_3», була визначена ПрАТ «СК «Провідна» на підставі визначених цін, які зазначені у рахунках СТО № 1023337 від 27 серпня 2015 року та №1023841 від 24 вересня 2015 року, відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу від 31 березня 2015 року. .
Вказані обставини ОСОБА_2 не спростовано належними та допустимими доказами.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 не був позбавлений права надати суду власний розрахунок заподіяної шкоди або ж звернутися до суду з клопотанням про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи. Однак таким правом ОСОБА_2 не скористався, хоча йому судом першої інстанції було роз'яснено його процесуальна права, що підтверджується даними журналу судового засідання від 22 вересня 2017 року (а.с.145-146).
Натомість, як вбачається з матеріалів справи на замовлення ПрАТ «СК «Провідна» 31 серпня 2015 року сертифікованим у встановленому законом порядку суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було складено звіт № 518/15 «Про оцінку вартості майнової шкоди завданої власнику транспортного засобу «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_3». Згідно з даними цього звіту вартість майнової шкоди завданої власнику транспортного засобу «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_3, становить 264 126 грн. 59 коп. (а.с. 48-80).
Тобто, вартість майнової шкоди завданої власнику транспортного засобу «VOLVO ХС70», державний номерний знак НОМЕР_3, ТОВ «Віннер Автомотів» перевищує розмір виплаченого страхового відшкодування.
Також в апеляційної скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції у рішенні послався на норми матеріального права, які втратили чинність. Колегія суддів вважає, що вказані обставини не є підставою для скасування або зміни рішення, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи та не впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене та положення ст.375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді