61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
13.03.2018 Справа №905/2980/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Мунтяну Ю.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,
до відповідача 1, Військової частини НОМЕР_1 , с.Парасковіївка Донецької області, ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,
до відповідача 2, Квартирно - експлуаційного відділу міста Луганська, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 07652214,
про стягнення 45580,00 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився, -
Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №83юр-165/17 від 08.12.2017р. до Військової частини НОМЕР_1 , с.Парасковіївка Донецької області, про стягнення боргу у загальній сумі 45580,00 грн., у тому числі:
- сума пені, нарахована за період з 16.12.2016р. по 30.09.2017р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної та реактивної електроенергії, спожитої за період з листопада по грудень 2016р., січень, березень, квітень, липень та серпень 2017р. в сумі 29170,95 грн., на підставі п.4.2.1 договору про постачання електричної енергії №532 від 17.05.2010р.;
- сума 3% річних у розмірі 4809,65 грн., нарахованих у період з 01.01.2016р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за періоди в грудні 2015р., січень-квітень 2016р., червень-грудень 2016р., січень 2017р., березень-квітень 2017р., липень-серпень 2017р. та сума інфляційних у розмірі 11599,40 грн., нарахованих з 01.01.2016р. по 30.11.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за періоди грудень 2015р., січень, листопад та грудень 2016р., на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 22.12.2017р. даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2980/17; визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначене на 25.01.2018р.; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 12.01.2018р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання із відповідачем 1 договору про постачання електричної енергії №532 від 17.05.2010р., неналежне виконання останнім за ним своїх зобов'язань, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних за зобов'язаннями грудня 2015р.-квітня 2016р., червня 2016р.-вересня 2016р., листопада 2016р.-січня 2017р., березня 2017р., квітня 2017р., липня 2017р., серпня 2017р., інфляційних витрат за зобов'язаннями грудня 2015р., січня 2016р., листопада 2016р., грудня 2016р. та пені за зобов'язаннями листопада 2016р.-січня 2017р., березня 2017р., квітня 2017р., липня 2017р., серпня 2017р.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: розрахунок ціни позову, договір про постачання електричної енергії №532 від 17.05.2010р. із протоколами розбіжностей від 17.05.2010р., від 18.05.2010р., додатками №5 “Порядок розрахунків”, №б/н «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2015-2016рр., додатковими угодами №б/н від 05.08.2013р., №б/н від 09.12.2015р. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2015р., січень 2016р.-січень 2017р., березень-квітень 2017р., липень-серпень 2017р., рахунки за активну електроенергію №13/532 за грудень 2015р., січень 2016р.-січень 2017р., березень-квітень 2017р., липень-серпень 2017р., рахунки за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії №13/532 за грудень 2015р., січень 2016р.-січень 2017р., березень-квітень 2017р., липень-серпень 2017р., документи, що підтверджують правовий статус позивача та відповідача 1, довіреності на представників позивача та відповідача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову), ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Правилами користування електричною енергією.
28.12.2017р. від представника відповідача 1 через канцелярію господарського суду Донецької області отримано супровідний лист №2398 від 22.12.2017р., до якого додано заперечення №2399 від 22.12.2017р. проти позову разом з додатками, наведеними у переліку, за змістом яких зазначено, що військова частина НОМЕР_1 включена до сил та засобів Збройних Сил України, які приймають безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, місце постійної дислокації військової частини внесено у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція; посилається на приписи ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; зауважено, що Квартирно - експлуаційний відділ міста Луганська є платником за зобов'язаннями відповідача 1 за основним договором; просить провести заміну неналежного відповідача в особі Військової частини НОМЕР_1 на належного в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська; звільнити військову частину від сплати судового збору.
09.01.2018р. від представника відповідача 1 через канцелярію господарського суду Донецької області отримано супровідний лист №18 від 04.01.2018р., до якого додано відзив №19 від 04.01.2018р. на позовну заяву разом з додатками, наведеними у переліку. Відзив є аналогічним за змістом представленим суду запереченням, містить клопотання про відкладення підготовчого засідання та проведення заміни неналежного відповідача в особі Військової частини НОМЕР_1 на належного в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська; позовну заяву залишити без розгляду; звільнити військову частину від сплати судового збору.
25.01.2018р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання №б/н від 24.01.2018р. про залучення в якості співвідповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганська (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Поштова, 20, код ЄДРПОУ 07652214) та стягнення солідарно з Військової частини НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганська на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”:
- сума 3% річних у розмірі 4809,65 грн., нарахованих у період з 01.01.2016р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за періоди в грудні 2015р., січень-квітень 2016р., червень-грудень 2016р., січень 2017р., березень-квітень 2017р., липень-серпень 2017р.;
- сума інфляційних у розмірі 11599,40 грн., нарахованих з 01.01.2016р. по 30.11.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за періоди грудень 2015р., січень, листопад та грудень 2016р.;
- сума пені, нарахована за період з 16.12.2016р. по 30.09.2017р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної та реактивної електроенергії, спожитої за період з листопада по грудень 2016р., січень, березень, квітень, липень та серпень 2017р. в сумі 29170,95 грн.;
- судові витрати.
Ухвалою суду від 25.01.2018р. залучено до участі у справі співвідповідача - Квартирно - експлуатаційний відділ міста Луганська (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Поштова, 20, код ЄДРПОУ 07652214).
Ухвалою суду від 25.01.2018р. відмовлено у заміні первісного відповідача Військової частини НОМЕР_1 на Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганська, як належного відповідача; відкладено підготовче засідання на 20.02.2018р.; встановлено строк відповідачу 2 для подання відзиву на позовну заяву до 13.02.2018р., направлення відзиву на позовну заяву на адресу позивача та надання суду доказів такого направлення до 13.02.2018р.; встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 та заперечень до 20.02.2018р., направлення останніх на адресу відповідачів та надання доказів такого направлення до 20.02.2018р.; явка представника відповідача 1 у судове засідання визнана не обов'язковою; явка представників позивача та відповідача 2 є обов'язковою.
06.02.2018р. від представника відповідача 1 через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання №152 від 25.01.2018р. про відкладення підготовчого засідання в межах строку визначеного Господарським процесуальним кодексом України та проведення заміни неналежного відповідача.
Означене клопотання залишено судом без розгляду, оскільки порушені у ньому питання вирішено судом, про що постановлено ухвали суду від 25.01.2018р.
13.02.2018р. від представника позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано супровідний лист №287 від 08.02.2018р. з доданим до нього оригіналом розрахунку ціни позову.
19.02.2018р. представником позивача представлено суду відзив №83юр - 18/18 від 13.02.2018р. на відзив на позов, до якого додано документи, наведені у переліку, за змістом якого вказано, що укладання договору поруки між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” та Квартирно - експлуаційним відділом міста Луганська з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору №532 від 17.05.2010р. не звільняє від відповідальності відповідача 1 та не є підставою вважати його неналежним відповідачем у справі; зауважено, що посилання відповідача 1 на ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є безпідставним, оскільки дія означеної норми закону поширюється на заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики; вважає посилання відповідача 1 на обставини непереборної сили як на підставу звільнення від відповідальності за договором №532 від 17.05.2010р. недоведеними та безпідставними.
20.02.2018р. представником позивача надано письмові пояснення №83юр - 28/18 від 14.02.2018р., до яких додано документи, наведені у переліку.
20.02.2018р. представником відповідача 2 представлено суду відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому не погоджується із заявленими позовними вимогами; зауважено, що в разі блокування рахунків КЕВ м.Луганськ на стадії виконання такого рішення, може скластися ситуація вкрай несприятлива для обороноздатності Збройних Сил України в зоні проведення АТО, оскільки КЕВ м.Луганськ забезпечує підрозділи ЗСУ по всій лінії розмежування сил АТО на НЗФ Донецької та Луганської областей в 420 км., така ж саме позиція й відносно неустойки, оскільки її стягнення тягне за собою подібні наслідки, вважає, що суд вправі зменшити розмір неустойки до мінімуму; просить звільнити від 3% річних, інфляційних та неустойки.
До відзиву додано у копіях: довіреність на представника відповідача, документи, що підтверджують правовий статус підприємства.
20.02.2018р. позивачем та відповідачем 2 спільно представлено суду згоду б/н б/д про початок розгляду справи №905/2980/17 по суті.
Ухвалою суду від 20.02.2018р. підготовче провадження по справі №905/2980/17 визначено закритим; справу №905/2980/17 призначено до судового розгляду по суті 20.02.2018р.; повідомлено Військову частину НОМЕР_1 , с.Парасковіївка Донецької області, про продовження судового засідання, що відбудеться 13.03.2018р.; явка представників сторін у судове засідання визнана не є обов'язковою.
13.03.2018р. від відповідача 1 надійшло клопотання №381 від 05.03.2018р. про зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, із додатками визначеними в переліку.
Представник позивача у судове засідання 13.03.2018р. не з'явився.
Представник відповідача 1 у судове засідання 13.03.2018р. не з'явився.
Представник відповідача 2 у судове засідання 13.03.2018р. не з'явився.
У задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду судом відмовлено, оскільки не встановлено підстав, з якими ст.226 Господарського процесуального кодексу України пов'язує вчинення запитуваної процесуальної дії.
Розглянувши клопотання відповідача 1 №381 від 05.03.2018р. про зупинення провадження у справі, суд зазначає про наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Як визначено у ч.1 ст.45 вказаного нормативно-правового акту, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.ч.2, 3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається, Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою, яка в силу норм ст.80 Цивільного кодексу України є організацією, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України).
Таким чином, з огляду на сукупний аналіз наведених вище норм законодавства, за висновками суду, приписи п.3 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України розповсюджують свою дію на учасників справи - фізичних осіб, перебування яких у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зумовлює неможливість реалізації такими особами прав та законних інтересів під час розгляду справи в господарському суді.
Разом з тим, юридична особа, якою є відповідач 1, набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, що не створює обмежень для Військової частини НОМЕР_1 в частині можливості прийняття участі у судовому розгляді справи.
Одночасно військовою частиною проводиться господарська діяльність пов'язана із забезпеченням її повсякденної життєдіяльності, встановлюються договірні відносини з цією метою, що породжують певні права та обов'язки, виконання яких не перебуває у взаємозв'язку із виконанням функцій покладених на дану військову одиницю Збройних Сил України в силу закону.
Відтак, не можна тлумачити обставину, передбачену п.3 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, як підставу для зупинення провадження у справі з огляду на специфічну діяльність військової частини.
За цих підстав клопотання відповідача 1 №381 від 05.03.2018р. про зупинення провадження у справі залишено судом без задоволення.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (нині-Публічне акціонерне товариство “ДТЕК Донецькобленерго” та далі-Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №532 від 17.05.2010р.
Згідно з р.1 договору про постачання електричної енергії Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 450,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, та №5 “Порядок розрахунків” до цього договору (п.2.3.4 договору); здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до цього договору (п.2.3.5 договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).
Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2015р.-квітень 2016р., червень 2016р.-вересень 2016р., листопад 2016р.-січень 2017р., березень 2017р., квітень 2017р., липень 2017р., серпень 2017р., що підписані позивачем та відповідачем 1 та скріплені їх печатками.
Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем 1 електроенергії наступні:
- у грудні 2015 року: активна електроенергія - 48020 кВт/год на суму 87634,58 грн., реактивна електроенергія - 26046 кВар/год на суму 944,02 грн.;
- у січні 2016 року: активна електроенергія - 66219 кВт/год на суму 126298,18 грн., реактивна електроенергія - 43406 кВар/год на суму 1672,25 грн.;
- у лютому 2016 року: активна електроенергія - 51031 кВт/год на суму 97330,40 грн., реактивна електроенергія - 35170 кВар/год на суму 1440,92 грн.;
- у березні 2016 року: активна електроенергія - 54440 кВт/год на суму 103832,33 грн., реактивна електроенергія - 39960 кВар/год на суму 1642,32 грн.;
- у квітні 2016 року: активна електроенергія - 46019 кВт/год на суму 87771,12 грн., реактивна електроенергія - 35268 кВар/год на суму 1426,49 грн.;
- у червні 2016 року: активна електроенергія - 36839 кВт/год на суму 74479,62 грн., реактивна електроенергія - 29617 кВар/год на суму 1314,97 грн.;
- у липні 2016 року: активна електроенергія - 34673 кВт/год на суму 75829,85 грн., реактивна електроенергія - 27870 кВар/год на суму 1351,33 грн.;
- у серпні 2016 року: активна електроенергія - 34963 кВт/год на суму 75427,78 грн., реактивна електроенергія - 28547 кВар/год на суму 1405,58 грн.;
- у вересні 2016 року: активна електроенергія - 37179 кВт/год на суму 80208,49 грн., реактивна електроенергія - 27331 кВар/год на суму 1255,33 грн.;
- у листопаді 2016 року: активна електроенергія - 48530 кВт/год на суму 114719,10грн., реактивна електроенергія - 32682 кВар/год на суму 1663,55 грн.;
- у грудні 2016 року: активна електроенергія - 51874 кВт/год на суму 122623,91 грн., реактивна електроенергія - 25645 кВар/год на суму 1336,09 грн.;
- у січні 2017 року: активна електроенергія - 54305 кВт/год на суму 125281,63 грн., реактивна електроенергія - 27311 кВар/год на суму 677,74 грн.;
- у березні 2017 року: активна електроенергія - 44068 кВт/год на суму 103409,96 грн., реактивна електроенергія - 25621 кВар/год на суму 638,71 грн.;
- у квітні 2017 року: активна електроенергія - 49735 кВт/год на суму 115228,03 грн., реактивна електроенергія - 24668 кВар/год на суму 615,38 грн.;
- у липні 2017 року: активна електроенергія - 37011 кВт/год на суму 85725,47 грн., реактивна електроенергія - 27268 кВар/год на суму 737,21 грн.;
- у серпні 2017 року: активна електроенергія - 36957 кВт/год на суму 85855,84 грн., реактивна електроенергія - 26957 кВар/год на суму 731,72 грн.
З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу 1 виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №532 від 17.05.2010р., у визначений спірний період.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу 1 у грудні 2015р.-квітні 2016р., червні 2016р.-вересні 2016р., листопаді 2016р.-січні 2017р., березні 2017р., квітні 2017р., липні 2017р., серпні 2017р. реактивної електроенергії в обсязі 483367 кВар/год на загальну суму 18853,61 грн. та активної електричної енергії у обсязі 731863 кВт/год на загальну суму 1561656,29 грн., а відповідач 1 її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.
Рахунки на оплату:
- спожитої у грудні 2015р. активної електроенергії на суму 36,50 грн. (з урахування проведеної оплати за грудень 2015р., що відображено у рахунку №13/532 за грудень 2015р., у сумі 87598,08 грн.) та реактивної електроенергії на суму 944,02 грн. отримано відповідачем 1 - 31.12.2015р.;
- спожитої у січні 2016р. активної електроенергії на суму 126298,18 грн. та реактивної електроенергії на суму 1672,25 грн. отримано відповідачем 1 - 01.02.2016р.;
- спожитої у лютому 2016р. активної електроенергії на суму 97330,40 грн. та реактивної електроенергії на суму 1440,92 грн. отримано відповідачем 1 - 01.03.2016р.;
- спожитої у березні 2016р. активної електроенергії на суму 103832,33 грн. та реактивної електроенергії на суму 1642,32 грн. отримано відповідачем 1 - 01.04.2016р.;
- спожитої у квітні 2016р. активної електроенергії на суму 87771,12 грн. та реактивної електроенергії на суму 1426,49 грн. отримано відповідачем 1 - 02.05.2016р.;
- спожитої у червні 2016р. активної електроенергії на суму 74479,62 грн. та реактивної електроенергії на суму 1314,97 грн. отримано відповідачем 1 - 01.07.2016р.;
- спожитої у липні 2016р. активної електроенергії на суму 75829,85 грн. та реактивної електроенергії на суму 1351,33 грн. отримано відповідачем 1 - 01.08.2016р.;
- спожитої у серпні 2016р. активної електроенергії на суму 75427,78 грн. та реактивної електроенергії на суму 1405,58 грн. отримано відповідачем 1 - 01.09.2016р.;
- спожитої у вересні 2016р. активної електроенергії на суму 80208,49 грн. та реактивної електроенергії на суму 1255,33 грн. отримано відповідачем 1 - 01.10.2016р.;
- спожитої у листопаді 2016р. активної електроенергії на суму 114719,10 грн. та реактивної електроенергії на суму 1663,55 грн. отримано відповідачем 1 - 01.12.2016р.;
- спожитої у грудні 2016р. активної електроенергії на суму 122623,91 грн. та реактивної електроенергії на суму 1336,09 грн. отримано відповідачем 1 - 03.01.2017р.;
- спожитої у січні 2017р. активної електроенергії на суму 125281,63 грн. та реактивної електроенергії на суму 677,74 грн. отримано відповідачем 1 - 01.02.2017р.;
- спожитої у березні 2017р. активної електроенергії на суму 103409,96 грн. та реактивної електроенергії на суму 638,71 грн. отримано відповідачем 1 - 03.04.2017р.;
- спожитої у квітні 2017р. активної електроенергії на суму 115228,03 грн. та реактивної електроенергії на суму 615,38 грн. отримано відповідачем 1 - 03.05.2017р.;
- спожитої у липні 2017р. активної електроенергії на суму 85725,47 грн. та реактивної електроенергії на суму 737,21 грн. отримано відповідачем 1 - 01.08.2017р.;
- спожитої у серпні 2017р. активної електроенергії на суму 85855,84 грн. та реактивної електроенергії на суму 731,72 грн. отримано відповідачем 1 - 01.09.2017р.
Доказів протилежного суду не надано.
Повноваження особи, що здійснила приймання перелічених документів від імені Військової частини НОМЕР_1 підтверджено довіреністю останньої №б/н від 31.12.2012р.
Відповідно до п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії №532 від 17.05.2010р., остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії у терміни, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок за спожиту активну електричну енергію повинен бути вчинений у термін протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Тобто, сплата за зобов'язанням грудня 2015р. повинна бути здійснена: не пізніше 19.01.2016р.;
січня 2016р. - не пізніше 15.02.2016р.;
лютого 2016р. - не пізніше 16.03.2016р.;
березня 2016р. - не пізніше 15.04.2016р.;
квітня 2016р. - не пізніше 18.05.2016р.;
червня 2016р. - не пізніше 14.07.2016р.;
липня 2016р. - не пізніше 15.08.2016р.;
серпня 2016р. - не пізніше 15.09.2016р.;
вересня 2016р. - не пізніше 17.10.2016р.;
листопада 2016р. - не пізніше 15.12.2016р.;
грудня 2016р. - не пізніше 18.01.2017р.;
січня 2017р. - не пізніше 15.02.2017р.;
березня 2017р. - не пізніше 18.04.2017р.;
квітня 2017р. - не пізніше 03.05.2017р.;
липня 2017р. - не пізніше 15.08.2017р.;
серпня 2017р. - не пізніше 15.09.2017р.
19.02.2015р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганська (Замовник) та Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №111, за умовами якого Учасник зобов'язується у 2015р. поставити Замовникові електричну енергію (як різновид товару) для забезпечення потреб електроустановок Замовника, а Замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та конкретизацією умов згідно Договорів про постачання електричної енергії (далі - Договори ПЕЕ), зокрема, №532 від 17.05.2010р. (п.1.1 договору №111 від 19.02.2015р.).
Згідно п.1.2 договору №111 від 19.02.2015р. найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): електрична енергія.
Відповідно до п.4.1 договору №111 від 19.02.2015р. розрахунки проводяться згідно умов визначених у Договорі ПЕЕ на підставі виставлених учасником рахунків за фактично спожиту електричну енергію та інші види нарахувань, що передбачені умовами договору ПЕЕ.
Пунктом 6.1 договору №111 від 19.02.2015р. до обов'язків Замовника віднесено: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) (п.п.6.1.1 договору); приймати поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) згідно з актом прийняття-передавання електричної енергії який оформлюється відповідно до умов Договору ПЕЕ (п.п.6.1.2 договору); виконувати інші обов'язки визначені Договором та Договором ПЕЕ та діючим законодавством (п.п.6.1.3 договору).
До зобов'язань Учасника п.6.3 договору №111 від 19.02.2015р. віднесено: забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг) у строки встановлені цим Договором (п.п.6.3.1 договору); забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг), якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п.п.6.3.2 договору); виконувати інші обов'язки, визначені Договором ПЕЕ та діючим законодавством України (п.п.6.3.3 договору).
В силу п.10.1 договору №111 від 19.02.2015р. останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2015р., але не більше, ніж ціна Договору. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що всі умови даного Договору поширюють свою дію на відносини, які склались між сторонами з 01.01.2015р.
21.04.2016р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганська (Замовник) та Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №111, за умовами якого Учасник зобов'язується у 2016р. поставити Замовникові електричну енергію (як різновид товару) для забезпечення потреб електроустановок Замовника, а Замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та конкретизацією умов згідно Договорів про постачання електричної енергії (далі - Договори ПЕЕ), зокрема, №532 від 17.05.2010р. (п.1.1 договору №111 від 21.04.2016р.).
Згідно п.1.2 договору №111 від 21.04.2016р. найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): електрична енергія.
Відповідно до п.4.1 договору №111 від 21.04.2016р. розрахунки проводяться згідно умов визначених у Договорі ПЕЕ на підставі виставлених учасником рахунків за фактично спожиту електричну енергію та інші види нарахувань, що передбачені умовами договору ПЕЕ.
Пунктом 6.1 договору №111 від 21.04.2016р. до обов'язків Замовника віднесено: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) (п.п.6.1.1 договору); приймати поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) згідно з актом прийняття-передавання електричної енергії який оформлюється відповідно до умов Договору ПЕЕ (п.п.6.1.2 договору); виконувати інші обов'язки визначені Договором та Договором ПЕЕ та діючим законодавством (п.п.6.1.3 договору).
До зобов'язань Учасника п.6.3 договору №111 від 21.04.2016р. віднесено: забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг) у строки встановлені цим Договором (п.п.6.3.1 договору); забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг), якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п.п.6.3.2 договору); виконувати інші обов'язки, визначені Договором ПЕЕ та діючим законодавством України (п.п.6.3.3 договору).
В силу п.10.1 договору №111 від 21.04.2016р. останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2016р., але не більше, ніж ціна Договору. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що всі умови даного Договору поширюють свою дію на відносини, які склались між сторонами з 01.01.2016р.
22.02.2017р. між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганська (Замовник) та Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №111, за умовами якого Учасник зобов'язується у 2017р. поставити Замовникові електричну енергію (як різновид товару) для забезпечення потреб електроустановок Замовника, а Замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та конкретизацією умов згідно Договорів про постачання електричної енергії (далі - Договори ПЕЕ), зокрема, №532 від 17.05.2010р. (п.1.1 договору №111 від 21.04.2016р.).
Згідно п.1.2 договору №111 від 21.04.2016р. найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): електрична енергія.
Відповідно до п.4.1 договору №111 від 21.04.2016р. розрахунки проводяться згідно умов визначених у Договорі ПЕЕ на підставі виставлених учасником рахунків за фактично спожиту електричну енергію та інші види нарахувань, що передбачені умовами договору ПЕЕ.
Пунктом 6.1 договору №111 від 21.04.2016р. до обов'язків Замовника віднесено: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) (п.п.6.1.1 договору); приймати поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) згідно з актом прийняття-передавання електричної енергії який оформлюється відповідно до умов Договору ПЕЕ (п.п.6.1.2 договору); виконувати інші обов'язки визначені Договором та Договором ПЕЕ та діючим законодавством (п.п.6.1.3 договору).
До зобов'язань Учасника п.6.3 договору №111 від 21.04.2016р. віднесено: забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг) у строки встановлені цим Договором (п.п.6.3.1 договору); забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг), якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п.п.6.3.2 договору); виконувати інші обов'язки, визначені Договором ПЕЕ та діючим законодавством України (п.п.6.3.3 договору).
В силу п.10.1 договору №111 від 21.04.2016р. останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017р., але не більше, ніж ціна Договору. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що всі умови даного Договору поширюють свою дію на відносини, які склались між сторонами з 01.01.2017р.
Матеріали справи містять копії договорів поруки №53/7 від 05.01.2015р., №22/4 від 10.02.2016р., №31/18 від 17.01.2017р., які укладено між позивачем, як Кредитором, та відповідачем 2, як Поручителем.
За приписом ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Одночасно, виходячи з приписів ст.ст.553-559 Цивільного кодексу України, слід зауважити, про відсутність необхідності попереднього погодження із боржником укладання договору поруки.
05.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Кредитор) та Квартирно - експлуатаційним відділом м.Луганськ (Поручитель) укладено договір поруки №53/7, згідно з яким Поручитель зобов'язався у повному обсязі відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника, передбачених Договором на поставку електроенергії №532 від 05.01.2015р. (далі-Основний договір), що укладений між Кредитором і Боржником (р.1 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2015р., але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами (п.7.1 договору поруки).
10.02.2016р. між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Кредитор) та Квартирно - експлуатаційним відділом м.Луганськ (Поручитель) укладено договір поруки №22/4, згідно з яким Поручитель зобов'язався у повному обсязі відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника, передбачених Договором на поставку електроенергії №532 від 05.01.2015р. (далі-Основний договір), що укладений між Кредитором і Боржником (р.1 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016р., але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами (п.7.1 договору поруки).
17.01.2017р. між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Донецькобленерго” (Кредитор) та Квартирно - експлуатаційним відділом м.Луганськ (Поручитель) укладено договір поруки №31/18, згідно з яким Поручитель зобов'язався у повному обсязі відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника, передбачених Договором на поставку електроенергії №532 від 05.01.2015р. (далі-Основний договір), що укладений між Кредитором і Боржником (р.1 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р., але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами (п.7.1 договору поруки).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом п.3.1 означених договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником Грошового зобов'язання за Основним договором у повному обсязі, а також за відшкодування Кредиторові збитків, заподіяних невиконанням, або неналежним виконанням Грошового зобов'язання за Основним договором Боржником, і сплату відповідних штрафних санкцій за Основним договором.
Грошове зобов'язання, яке виникає з Основного договору підлягає виконанню Поручителем на протязі 3-х банківських днів від дня порушення грошового зобов'язання Боржником, на поточні рахунки Кредитора зазначені в Основному договорі (п.3.2 договорів поруки).
У п.4.1 договорів поруки визначено, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання грошового зобов'язання за Основним договором.
Статтею 543 Цивільного кодексу України визначено. що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В силу ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України, положень договорів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №111 від 19.02.2015р., №111 від 21.04.2016р., №111 від 22.02.2017р. та договорів поруки №53/7 від 05.01.2015р., №22/4 від 10.02.2016р., №31/18 від 17.01.2017р., є наявним обов'язок відповідача 2 оплатити вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору ПЕЕ у несплаченій частині.
Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач 2 остаточно розрахувався за реактивну електроенергію, надану у грудні 2015р.-квітні 2016р., червні 2016р.-вересні 2016р., листопаді 2016р.-січні 2017р., березні 2017р., квітні 2017р., липні 2017р., серпні 2017р. у загальній сумі 18853,61 грн., та активну електроенергію, спожиту у грудні 2015р.-квітні 2016р., червні 2016р.-вересні 2016р., листопаді 2016р.-січні 2017р., березні 2017р., квітні 2017р., липні 2017р., серпні 2017р. у загальному розмірі 1474058,21грн. (банківські виписки за 29.03.2016р., за 25.04.2016р., за 06.05.2016р., за 13.05.2016р., за 30.05.2016р., за 20.07.2016р., за 19.08.2016р., за 18.10.2016р., за 19.10.2016р., за 28.02.2017р., за 25.04.2017р., за 05.05.2017р., за 20.06.2017р., за 14.09.2017р., за 21.09.2017р.).
Прострочення відповідачем 1 грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.4.2.1 договору про постачання електроенергії, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком №5 “Порядок розрахунків” до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
За змістом п.9 додатку №5 “Порядок розрахунків” до договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Беручи до уваги таке, відповідно до ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України, умов п.7.1 договорів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №111 від 19.02.2015р., №111 від 21.04.2016р., №111 від 22.02.2017р. та п.4.1 договорів поруки №53/7 від 05.01.2015р., №22/4 від 10.02.2016р., №31/18 від 17.01.2017р., з огляду на наявність факту порушення строків виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідачів: інфляційні витрати у загальній сумі 11599,40 грн. (нарахування по оплаті активної електроенергії здійснено: за зобов'язанням грудня 2015р. на суму 36,50 грн. за період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р.; за зобов'язанням січня 2016р. на суму 126298,18 грн. за період з 01.03.2016р. по 31.03.2016р.; за зобов'язанням листопада 2016р. на суму 114719,10 грн. за період з 01.01.2017р. по 30.04.207р.; за зобов'язанням грудня 2016р. на суму 122623,91 грн. за період з 01.02.2017р. по 30.04.207р.; нарахування по оплаті реактивної електроенергії здійснено: за зобов'язанням грудня 2015р. на суму 944,02 грн. за період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р.; за зобов'язанням листопада 2016р. на суму 1663,55 грн. за період з 01.01.2017р. по 31.03.207р.; за зобов'язанням грудня 2016р. на суму 1336,09 грн. за період з 01.02.2017р. по 31.03.207р.);
3% річних - 4809,65 грн. (фактично нараховані загалом за період з 19.01.2016р. по 20.09.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії та реактивної електроенергії, спожитої у грудні 2015р.-квітні 2016р., червні 2016р.-вересні 2016р., листопаді 2016р.-січні 2017р., березні 2017р., квітні 2017р., липні 2017р., серпні 2017р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).
При розрахунку даних позовних вимог позивачем день фактичної оплати у період прострочення не включено.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з дотриманням приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р., суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 11599,42 грн. та 3% у розмірі 4809,56 грн.
За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 29170,95 грн. (фактично нараховані загалом за період з 16.12.2016р. по 20.09.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії та реактивної електроенергії, спожитої у листопаді 2016р.-січні 2017р., березні 2017р., квітні 2017р., липні 2017р., серпні 2017р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат, без урахування дня фактичної оплати).
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд встановив, що їх загальний розмір становить суму 29186,86 грн.
Вимоги відповідача 2 про звільнення від сплати неустойки, у зв'язку з відсутністю його вини у виникненні заборгованості, на суму якої здійснено нарахування спірних штрафних санкцій, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, оскільки не підтверджено доказами у розумінні приписів чинного процесуального законодавства.
Одночасно слід зазначити, що приведені відповідачем 2 обставини у підґрунтя вказаної вимоги не є підставою для звільнення від сплати 3% річних та інфляційних витрат.
До того ж, слід зауважити на приписах ст.42 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб'єкти господарювання самостійно, на власний ризик здійснюють господарську діяльність, і, з відсиланням на положення п.1 ст.625 Цивільного кодексу України, не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання.
З огляду на що, заперечення відповідача 2 відхилено судом.
Стосовно вимоги щодо зменшення розміру пені слід зазначити таке.
Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд приймає до уваги, що ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Матеріали справи свідчать про те, що було порушено господарське зобов'язання, наслідком чого, у розумінні спірних правовідносин, є застосування позивачем пені.
За висновками суду, оцінив надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності із загальним розміром нарахованих сум у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, враховуючи положення ст.129 Конституції України, та, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем, оскільки не вбачається обставин, які зумовлюють надмірність нарахованої штрафної санкції та за яких можливе зменшення розміру пені у цьому конкретному випадку.
Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” до Військової частини НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі встановленій судом, пені та інфляційні витрати - у сумі, заявленій позивачем, адже за розрахунком суду їх розмір становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення, а саме пеня у розмірі 29170,95 грн., 3% річних - 4809,56грн., інфляційні витрати - 11599,40 грн.
Посилання відповідача 1 на приписи ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відхилено судом, оскільки останні, виходячи з їх змісту, не розповсюджуються на спірні правовідносини.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Клопотання відповідача 1 про звільнення військової частини від сплати судового збору залишено судом без задоволення за безпідставністю, зважаючи на приписи Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, м.Краматорськ Донецької області, до Військової частини НОМЕР_1 , с.Парасковіївка Донецької області, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов'янськ Донецької області, про солідарне стягнення боргу у загальній сумі 45580,00 грн., у тому числі: сума пені, нарахована за період з 16.12.2016р. по 30.09.2017р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної та реактивної електроенергії, спожитої за період з листопада по грудень 2016р., січень, березень, квітень, липень та серпень 2017р. в сумі 29170,95 грн., сума 3% річних у розмірі 4809,65 грн., нарахованих у період з 01.01.2016р. по 30.09.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за періоди в грудні 2015р., січень-квітень 2016р., червень-грудень 2016р., січень 2017р., березень-квітень 2017р., липень-серпень 2017р. та сума інфляційних у розмірі 11599,40 грн., нарахованих з 01.01.2016р. по 30.11.2017р., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої за періоди грудень 2015р., січень, листопад та грудень 2016р., задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , банківські реквізити не вказано) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, поштова адреса: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Бахчіванджи, 72, ЄДРПОУ 00131268, р/р № НОМЕР_3 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) 45579,91грн., у тому числі 29170,95 грн. пені, 4809,56грн. 3% річних, 11599,40грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 800,00грн.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Поштова, б.20, ЄДРПОУ 07652214, банківські реквізити не зазначено), як солідарного з Військовою частиною НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, поштова адреса: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Бахчіванджи, 72, ЄДРПОУ 00131268, р/р № НОМЕР_3 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) 45579,91грн., у тому числі 29170,95 грн. пені, 4809,56грн. 3% річних, 11599,40грн. інфляційних витрат.
4. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Поштова, б.20, ЄДРПОУ 07652214, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, поштова адреса: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Бахчіванджи, 72, ЄДРПОУ 00131268, р/р № НОМЕР_3 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 800,00грн.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Рішення ухвалено у судовому засіданні 13.03.2018р.
8. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
9. Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2018р.
Суддя О.В. Кротінова