Справа № 522/8541/17
Провадження № 1-кс/522/4748/18
13 березня 2018 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у якому просить скасувати арешт з майна, яке було заарештоване ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2017 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017160500002200 від 24.04.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, перелік майна наведений в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2017 року у справі № 522/8541/17 (провадження № 1-кс/522/11205/17).
Заявник в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, у якій вказав, що підтримує клопотання та просить розглянути за його відсутності.
З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2017 року у справі № 522/8541/17 (провадження № 1-кс/522/11205/17) в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені за № 12017160500002200 від 24.04.2017 року було накладено арешт на майно, об'єкти нерухомості, які належать ОСОБА_3 .
Вважає, що арешт накрадений на належне майно ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Приморського суду м. Одеси у справі № 522/8541/17 (провадження № 1-кс/522/11205/17) від 21.06.2017 року є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в порядку ст. 174 КПК України, виходячи з викладеного нижче.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування кримінального правопорушення здійснюється відносно осіб, які шахрайським шляхом заволоділи державним майном.
Утім, ОСОБА_3 володіє майном на цілком законних підставах майном.
Зокрема, майже як за один рік розслідування ОСОБА_3 не повідомлено про підозру та навіть не проведено жодних слідчих дій за його участю. Отже, у подальшому у застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту у будь-якому разі відпала потреба.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що при розгляді відповідного клопотання слідчого було проігноровано ту обставину, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, не є власністю підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану підозрюваним, обвинуваченим або неосудною особою, та не є власністю юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також не є власністю осіб, щодо яких проводиться досудове розслідування, що в свою чергу призвело до грубого порушення приписів ч. 1 ст. 170 КПК України та необґрунтованого накладення арешту.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті або у безготівковому вигляді, цінні папери корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Отримані під час ведення бізнесу документи, як і створені не можуть засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки у повному обсязі відображають усі фінансові операції підприємства, які фактично мали місце.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
ОСОБА_3 не повідомлено про підозру. Майно, яке було арештоване жодного значення у кримінальному провадженні не мають.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, вказаним обтяженням порушується право фізичної особи та створюються перешкоди у повній реалізації права власності - володіння, користування, розпорядження.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до ч. 1. ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Керуючись ст.ст. 173-174, 318-380 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати арешт з нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається з наступних об'єктів:
- нежитлового приміщення загальною площею 1287,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлового приміщення загальною площею 251,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- нежитлових будівель, загальною площею 5308 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Моторна, буд. 2.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
13.03.2018