Справа №705/1067/18
2/705/1246/18
про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2018 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Рижавської сільської ради Уманського району Черкаської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В якості відповідача в позові вказана - Рижавська сільська рада Уманського району Черкаської області. В позові ставиться питання:
1.«…Ухвалити рішення, яким встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк 1 (один) місяць, для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2, яка померла 13 липня 2004 року, в с. Торговиця Новоархангельського району, кіровоградської області, який рахувати з моменту вступу рішення суду в законну силу.
2.Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс (або очікує понести) у зв'язку із розглядом справи: судові витрати в сумі 704,80 грн.
3.Оригінали письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви, знаходяться у позивача, та будуть надані у судовому засіданні.
4.Позивач підтверджує, що він не подавав іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом, та з тих самих підстав.
5.У відповідності до ч.2, ч.4, ч.5 ст. 95, ч.1, ч.5 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються належним чином завірені копії позовної заяви, та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб...».
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Згідно вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
В позовній заяві не дотримані в повному обсязі пункти 5, 6, 9, 10 частини 3 статті 175 ЦПК України, які відповідно передбачають, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зокрема, позивачем не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також, суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Також в позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини (документи, які підтверджують, що позивачі належним чином оформили свої спадкові права, коло спадкоємців із зазначенням осіб, котрі б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні при спадкуванні, документи, що підтверджують поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, тощо).
Позивач вказує, що вона є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2, тому, маючи намір прийняти спадщину, звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу ОСОБА_3, де їй було було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки строк для прийняття спадщини нею пропущений.
Звертаючись з позовом до суду, позивач не вказала, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.
Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Подаючи заяву до суду, позивачем не надано до суду відомостей щодо наявності спадкової справи у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому ЦПК України. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Суб'єктивне право спадкування має характер права, обмеженого в часі, воно існує протягом строків, передбачених для прийняття спадщини, які за своєю правовою природою є строками здійснення права. Пропущення такого строку означає, що суб'єктивне спадкове право не було здійснене у встановлені строки. Якщо спадкоємець не реалізує це право протягом вказаних строків, то право припиняється, але вказаний строк підлягає поновленню в судовому порядку. У цьому випадку захист суб'єктивного права на прийняття спадщини здійснюється в судовому порядку шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з відносин, що склалися між сторонами, вказати які її права, свободи чи інтереси були порушені та ким, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який вона просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.
Відповідно до вимог ст.185 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, керуючись ст.ст.175,177,285 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рижавської сільської ради Уманського району Черкаської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Мазуренко