06 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 917/492/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,
за участю представників:
позивача - Мельника О.С. (за довіреністю),
відповідача - Приймака Д.В. (директор),
третьої особи - Лисенка В.О. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"
до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
про стягнення 2 662 815,45 грн,
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (далі - ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго") про стягнення вартості обсягу спожитого природного газу по категорії інші споживачі за відсутності підтвердженого обсягу за лютий 2017 року у розмірі 2 662 815,45 грн, посилаючись на приписи статей 526, 549, 610, 903 Цивільного кодексу України, а також положення Кодексу газорозподільних систем та Закону України "Про ринок природного газу".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у лютому 2017 року позивачем були виявлені порушення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" споживання природного газу за відсутності номінації по категорії КП (інші споживачі), що підтверджується звітом про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2017 року, що в свою чергу, призвело до виникнення неврегульованого небалансу ПАТ "Лубнигаз" як оператора ГРМ в обсязі 131,287 тис.куб.м у лютому 2017 року. Вимоги позивача щодо врегулювання цього питання та сплати вартості неврегульованого небалансу в розмірі 2 662 815,45 грн залишено відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду.
ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго", заперечуючи проти позову, зазначило, що згідно зі Статутом підприємства відповідач є комунальним підприємством, яке виробляє, транспортує та постачає теплову енергію для забезпечення потреб споживачів у централізованому опаленні та гарячій воді, у зв'язку з чим на підставі статті 67 Господарського кодексу України, керуючись Законом України "Про ринок природного газу" між ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" (як споживачем) Публічним акціонерним товариством "НАК Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК Нафтогаз України) (як постачальником) 31.10.2016 було укладено договір про постачання природного газу № 5954/1617-КП-24 для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій), пунктом 2.1 якого визначено обсяг, який додатковою угодою № 6 від 21.02.2017 було збільшено внаслідок зниження температури зовнішнього повітря.
Відповідач також послався на розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" щодо видачі номінацій теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям.
Відповідач зауважив, що чинне законодавство встановлює надання номінації та врегулювання негативного небалансу газу саме постачальником природного газу, яким є ПАТ "НАК "Нафтогаз України", і не передбачає жодних обов'язкових для споживача дій безпосередньо з оператором ГРМ, у цьому випадку - ПАТ "Лубнигаз". Таким чином, на думку відповідача, відсутні підстави кваліфікувати обсяги спожитого відповідачем газу у лютому 2017 року як обсяг небалансу оператора ГРМ (позивачем), вартість якого відповідач має компенсувати позивачу, оскільки зазначені обсяги мають бути віднесені на рахунок постачальника - ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.04.2017 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" 2 662 815,45 грн компенсації вартості обсягу спожитого природного газу та витрати зі сплати судового збору.
Суд першої інстанції встановив, що у лютому 2017 року позивач виявив споживання природного газу за відсутності номінації по категорії КП, що підтверджується звітом про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2017 року.
Крім того, суд зазначив, що ПАТ "Лубнигаз" отримало лист НАК "Нафтогаз України" від 16.03.2017 № 26-2710/1.2-17, яким повідомлено, що постачальник природного газу не підтвердив планові обсяги газу у номінації на лютий 2017 року та не здійснював постачання газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ) на обсяг 131,287 тис. куб. м, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у лютому 2017 року виник неврегульований небаланс, який був віднесений на небаланс позивача (оператора ГРМ). Тому відповідно до пункту 4 глави 5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем відповідач зобов'язаний компенсувати позивачеві вартість спожитого газу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 (Пушай В.І. - головуючий, Гребенюк Н.В., Пелипенко Н.М.) рішення Господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 залишено без змін із тих же підстав.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго", просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, вказуючи, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення компенсації вартості об'єму спожитого природного газу по категорії інші споживачі за відсутності підтвердженого обсягу за лютий 2017, а підставою позову є положення пункту 4 глави 5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, проте, судами першої та апеляційної інстанції, на думку скаржника, не прийнято до уваги, що наведена норма Кодексу газорозподільних систем надає право оператору газорозподільних мереж, яким у даній справі виступає позивач, отримати вартість виключно "неврегульованого небалансу", а не загальну вартість спожитого природного газу, обсяг якого не було підтверджено. При цьому право на отримання вартості неврегульованого небалансу виникає лише після проведення заходів із врегулювання небалансу газу у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
На думку скаржника, судами не взято до уваги обставини, встановлені Господарським судом Полтавської області у рішенні від 11.04.2017 у справі № 917/386/17 щодо природного газу спожитого відповідачем у лютому 2017 року.
Заявник касаційної скарги вважає, що чинні на час виникнення спірних правовідносин правові акти та договірні зобов'язання учасників процесу, встановлюють процедури надання номінації та врегулювання небалансу газу саме постачальником природного газу і не передбачають жодних обов'язкових для споживача дій безпосередньо з оператором ГРМ.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Лубнигаз" просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, не погоджуючись із доводами скаржника стосовно того, що позивачем не було вжито заходів із врегулювання небалансу газу у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, оскільки позивачем в порядку пункту 7 глави 3 розділу ХІV цього Кодексу були вжиті відповідні заходи для врегулювання негативного місячного небалансу, який виник через несанкціонований відбір газу відповідачем, шляхом отримання послуг балансування у Оператора ГТС про що свідчать докази, наявні в матеріалах справи, зокрема акт про надання послуг балансування природного газу ПАТ "Укртрансгаз" на обсяг 131,287 тис.куб.м від 31.03.2017 № 02-17-1512000726-БАЛАНС на загальну вартість таких послуг у розмірі 1 450 036,66 грн, які були оплачені за спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги постачання, транспортування, розподілу природного газу № 3631/У від 04.10.2017 платіжним дорученням від 05.10.2017 № 13. Тобто, позивачем було надано докази врегулювання позивачем негативного небалансу відповідно до Кодексу газотранспортної системи - за рахунок послуг балансування.
ПАТ "Лубнигаз" вважає необґрунтованою позицію скаржника про санкціоноване споживання ним газу в обсязі 131,287 тис.куб.м у лютому 2017 року, з посиланням на акт наданих послуг з розподілу природного газу від 28.02.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/386/17 про стягнення заборгованості за послуги розподілу, оскільки такі твердження не відповідають обставинам справи та суперечать пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи. Наявність акта розподілу природного газу та стягнення коштів за такий розподіл лише підтверджують факт споживання газу відповідачем та його обсяг, проте не свідчать про наявність підтвердженого обсягу газу у відповідача або про те, що відбір газу є санкціонованим.
Стосовно доводів касаційної скарги про те, що законодавством та умовами договорів на постачання та розподіл природного газу не передбачено необхідних дій споживача у разі відсутності заведеної номінації постачальником, ПАТ "Лубнигаз" зазначає, що умовами договору та Правилами постачання природного газу передбачено обов'язок відповідача щодо недопущення несанкціонованого відбору, який ним виконано не було, зокрема, звернення до постачальника для встановлення графіка погашення заборгованості або звернення до позивача (оператора ГРМ) із заявою про припинення розподілу. Саме виконання вказаних обов'язків відповідачем призвело до несанкціонованого відбору газу.
У судовому засіданні, призначеному згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2018 на 06.02.2018, в якому були присутні всі представників учасників справи, було оголошено перерву до 06.03.2018 із повідомленням представників у судовому засіданні під розписку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом спору у цій справі є вимога ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення з ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" вартості обсягу спожитого природного газу по категорії інші споживачі за відсутності підтвердженого обсягу за лютий 2017 року за відсутності номінації по категорії КП (інші споживачі) у розмірі 2 662 815,45 грн.
Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, у лютому 2017 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" було виявлено споживання природного газу за відсутності номінації по категорії КП, що підтверджується Звітом про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2017 року, що призвело до виникнення неврегульованого небалансу ПАТ "Лубнигаз" як оператора ГРМ в обсязі 131,287 тис.куб.м у лютому 2017 року.
У листі від 16.03.2017 № 26-2710/1.2-17 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повідомило, що постачальник природного газу ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" у зв'язку із наявністю у останнього заборгованості за договором постачання природного газу від 31.10.2016 № 3954/1617-КП24 станом на 25.01.2017, не підтвердив планові обсяги газу у номінації на лютий 2017 року та не здійснював постачання газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ), на обсяг 131,287 тис. куб. м.
Вартість компенсації обсягів небалансу за лютий 2017 року становить 2 662 815,45 грн (131,287 м3 (обсяг природного газу) х 10141,20 грн (ціна природного газу за 1000 куб.м., без ПДВ визначена згідно з умовами договору № 17-066-ВТВ постачання природного газу від 24.02.2017 та акта приймання-передачі природного газу від 28.02.2017) х 2 (коефіцієнт компенсації), що була розрахована позивачем за формулою, передбаченою пунктом 4 глави 5 розділу VI Кодексу.
Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається з матеріалів справи, між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та ОКВПТГ "Лубнитеплоєнерго" (Споживач) було укладено договір постачання природного газу від 31.10.2016 № 3954/1617-КП-24, яким регулюються відносини щодо постачання природного газу для виробництва теплової енергії, що споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) з 01.10.2016 по 31.03.2017, за умовами якого для отримання газу Споживач подає до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до 15 числа, що передує місяцю постачання природного газу, заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у свою чергу, зобов'язується подавати номінацію Оператору ГТС та повідомити про подану номінацію Споживача. У разі неподання Споживачем заявки на планові обсяги використання, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1. договору постачання на відповідний місяць.
Згідно з пунктом 2.1 цього договору, у редакції додаткової угоди від 21.02.2017 № 6 до нього, сторони визначили планові обсяги поставки відповідачу природного газу, у тому числі у лютому 2017 року - 142 тис.куб.м.
За змістом пункту 3.2. договору постачання споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на плановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання аби несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього Договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.
Постачальник протягом трьох днів із моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачеві про розмір поданої номінації (підтверджений обсяг природного газу за договором) шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.
У пункті 5 глави І розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, наведено терміни, що використовуються у цьому Кодекс та їх значення, зокрема несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу. Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності). Підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності). Підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об'єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації. Алокація- віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Таким чином, зважаючи на викладені норми та умови договору постачання, санкціонованим відбором споживачем - відповідачем природного газу є його відбір у межах договірного обсягу та за наявності підтвердженої номінації, за відсутності якої такі дії кваліфікуються як несанкціонований відбір газу.
Проте як установлено судами попередніх інстанції, спожитий відповідачем у лютому 2017 року обсяг газу хоча і в планових обсягах, з урахуванням додаткової угоди № 6 до договору постачання природного газу, було спожито ним за відсутності заведеної відповідачем та підтвердженої номінації.
Крім того, судами установлено, що 17.12.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" (Оператор ГТС) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (Замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000726, за умовами якого Оператор ГТС надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
У зв'язку з не врегулюванням Замовником негативного місячного небалансу в лютому 2017 року в обсязі 131,287 тис.куб.м у строк та в порядку, визначеними умовами договору та Кодексом, Оператор надав Замовнику послуги балансування, про що складено односторонній акт про падання послуг балансування обсягів природного газу від 31.03.2017 № 02-17-1512000726-БАЛАНС на загальну вартість таких послуг у розмірі 1 450 036,66 грн, у зв'язку з чим у ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" виникло зобов'язання здійснити оплату ПАТ "Укртрансгаз" послуг балансування на зазначену суму.
При цьому пунктом 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, передбачено обов'язок споживача компенсувати оператору ГРМ вартість неврегульованого небалансу за наведеною в цьому пункті формулою за умови віднесення цього небалансу оператором ГТС на небаланс оператора ГРМ - позивача, незалежно від фактичної його оплати оператором ГРМ.
Як установлено судами, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" здійснив усі залежні від нього заходи щодо оплати послуг балансування ПАТ "Укртрансгаз" і у зв'язку з тим, що у лютому 2017 року виник неврегульований небаланс, який був віднесений на небаланс оператора ГРМ - позивача, у відповідності до пункту 4 глави 5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем відповідач зобов'язаний компенсувати позивачеві вартість спожитого газу.
Посилання скаржника на судове рішення у справі № 917/386/17 про стягнення з ОКВПТГ "Лубнитеплоєнерго" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" заборгованості за фактичний обсяг газу поставленого у лютому, не спростовує встановлених судами у цій справі обставин щодо виникнення неврегульованого небалансу, який був віднесений на небаланс оператора ГРМ і, який підлягає компенсуванню відповідачем у відповідності до пункту 4 глави 5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем.
Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній після 15.12.2017, що діяла на час здійснення касаційного провадження) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування немає.
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 у справі № 917/492/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Дроботова
Судді К.М. Пільков
Ю.Я. Чумак