вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"12" березня 2018 р. Справа№ 910/22763/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Дідиченко М.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017р.
по справі № 910/22763/15 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіва Інтер"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 3.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2017р. у справі №910/22763/15 позов задоволено: визнано недійсним іпотечний договір № 4480 від 28.12.2012 р., що укладений між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк". Визнано за публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 863080000, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 9 ( групи приміщень № 35 ) з № 1 по № 4 ( групи приміщень № 34 ) ( в літ. А ) загальною площею 170,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Авіва Інтер " нерухоме майно, реєстраційний номер 863080000, а саме нежилі приміщення з № 1 по № 9 ( групи приміщень № 35 ) з № 1 по № 4 ( групи приміщень № 34 ) ( в літ. А ) загальною площею 170,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіва Інтер " в доход державного бюджету судовий збір в розмірі 2436 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіва Інтер" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017р. без змін.
28.12.2017 року через господарський суд міста Києва, третьою особою - 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, в порядку ст.272 ГПК України, було подано апеляційну скаргу в якій останній просив: поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва у господарській справі №910/22763/15 від 04.05.2017 року; зупинити дію постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 року у справі №910/22763/15; скасувати рішення господарського суду у справі №910/22763/15 від 04.05.2017 року; скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017, апелянт зазначає, що про винесення судом оскаржуваного рішення йому стало відомо лише 26.12.2017 року, за результатом моніторингу офіційного сайту Державної судової адміністрації України його представником. Щойно дізнавшись про зазначені обставини, апелянт звернувся з апеляційною скаргою та просив поновити строк на апеляційне оскарження, так як вважає причину пропуску строку поважною, оскільки його не повідомляли належним чином про дату, час та місце розгляду цієї справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху на підставі ч.3 ст. 260 ГПК України для усунення недоліків.
15.02.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача (ПАТ «Старокиївський банк») надійшли пояснення стосовно пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження. В зазначених поясненнях позивач просить відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду, 23.02.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника третьої особи (ОСОБА_2) надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В зазначеній заяві скаржник звертає увагу на те, що про винесення рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 року, ОСОБА_2 стало відомо лише 26.12.2017 року, за результатом моніторингу офіційного сайту ДСАУ його представником. ОСОБА_2 не проживає на території України, є громадянином Ізраїлю, постійного представника в Україні не має. Копію рішення апелянтом отримано не було, крім того, про дату судових засідань апелянта також не було повідомлено належним чином.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку подання апеляційної скарги та заяву, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, 04.11.2015 року представником відповідача було подано клопотання про залучення третьої особи громадянина Ізраїлю ОСОБА_2 у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. (т.1 а.с.100)
Ухвалою від 18.11.2015 року господарським судом міста Києва клопотання було задоволено та залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Зазначеною ухвалою, у відповідності до ст.10 Конвенції, розгляд справи відкладено на 24.02.2016, зобов'язано позивач надати до суду нотаріально засвідчений переклад на іврит копії позовної заяви з доданими до неї документами, та нотаріально засвідчений переклад на іврит ухвали господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи від 18.11.2015 року. (т.1 а.с.136).
З метою належного повідомлення третьої особи ОСОБА_2 про дату та час розгляду справи, враховуючи приписи ст. 10 Конвенції відправлення судових документів зазначеній особі, здійснювалось безпосередньо на адресу її місця проживання, якою є: АДРЕСА_2.
У відповідності до штемпеля (№71) поштових відправлень, 31.11.2015 року, увесь пакет документів, які суд зобов'язував надати з перекладом, позивача було направлено третій особі 1 ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.139)
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року, розгляд справи було відкладено до 16.03.2016 рік. Зазначена ухвала була направлена 01.03.2016 року (відповідно до штемпеля) (т.2 а.с.14).
Як вбачається з відбитки печатки штампа країна Ізраїль, 14.03.2016 року поштове повідомлення повернулось без вручення та без жодної примітки про причини невручення. (т.1 а.с.16).
04.04.2016 року на адресу суду першої інстанції повернувся увесь пакет документів з країни Ізраїль з відміткою «MOVED» - «ВИЇХАВ» (переклад з англійської). (т.1 а.с.326).
Також, 25.04.2016 року на адресу суду першої інстанції повернулись судові документи з країни Ізраїль , також з відміткою «MOVED» - «ВИЇХАВ» (переклад з англійської). (т.2 а.с.32).
Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, доводи апелянта стосовно неналежного повідомлення третьої особи 1 ОСОБА_2 громадянина Ізраїля про розгляд справи, безпідставними та необґрунтованими, оскільки матеріали справи свідчать, що судом неодноразово (в період з 18.11.2015 по 04.05.2017) надсилались документи з перекладом на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2).
Окрім того, колегія суддів зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги відповідача в суді апеляційної інстанції, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року справу призначено до розгляду на 27.11.2017 рік (6 місяців), у відповідності до ст. 15 Конвенції про вручення за кордом судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.(т.3 а.с.125)
28.11.2017 року на адресу Київського апеляційного господарського суду повернувся увесь пакет документів з країни Ізраїль без вручення (т.3 а.с.238).
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не знав про винесення рішення господарського суду м. Києва від 04.05.2017 року, оскільки неналежним чином повідомлявся про час та місце слухання справи в суді першої та апеляційної інстанції, а також про винесення судом оскаржуваного рішення дізнався лише 26.12.2017 року, за результатом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень його представником.
Окрім того, у відповідності до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Авіва Інтер» (що є відповідачем по справі) (а.с.52 т.1) та його представник приймав участь під час розгляду справи, єдиним учасником зазначено товариства був ОСОБА_2, що мешкає за адресою на яку направлялась поштова кореспонденція (АДРЕСА_2.)
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, ще звертаючись з даною апеляційною скаргою третя особа 1, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 зазначає адресу (АДРЕСА_2.), за якою він неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи, та за якою йому направлялась копія судового рішення.
Колегією суддів, враховано також, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Крім того, відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Про зазначені наслідки третю особу 1, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та його представника було повідомлено в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 р. про залишення без руху поданої апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали, представником третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору 23.02.2018 року було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Разом з цим заявником не було належним чином обґрунтовано поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2017 року, а доводи які зазначені в заяві є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 на рішення господарського суду м. Києва від 04.05.2017 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року слід відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне надіслати скаржнику окрім його апеляційної скарги також і заяву стосовно усунення її недоліків.
Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 на рішення господарського суду м. Києва від 04.05.2017 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року у справі № 910/22763/15.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Представнику третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 надіслати копію даної ухвали, апеляційну скаргу з доданими документами, а також заяву про усунення її недоліків з доданими документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Дідиченко