Постанова від 22.02.2018 по справі 520/3507/16-ц

Номер провадження: 22-ц/785/1998/18

Номер справи місцевого суду: 520/3507/16-ц

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві та бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за апеляційною скаргою Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року,-

встановила:

11 вересня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» звернулось до суду із скаргою на постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві та бездіяльність головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Посилаючись на те, що що судовим рішенням Київського районного суду м. Одеси 29.06.2016 року по справі № 520/3507/16-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» заборгованість за невраховану електроенергію у розмірі 2732,73 грн., 3% річних у розмірі 74,35 грн., збитків індексу інфляції у розмірі 137,40 грн. та судового збору у розмірі 1378,00 грн. 22 серпня 2016 року на виконання рішення суду 29.06.2016 року по справі № 520/3507/16-ц видано виконавчий лист про стягнення заборгованість за невраховану електроенергію у розмірі 2732,73 грн., 3% річних у розмірі 74,35 грн., збитків індексу інфляції у розмірі 137,40 грн. 16 вересня 2016 року виконавчий лист по справі № 520/3507/16-ц разом із заявою про відкриття виконавчого провадження направлено на примусове виконання до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області. 16 вересня 2016 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Манзенюком Р.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/3507/16-ц, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження № 52282720.

Постанови про стягнення виконавчого збору з боржника та витрат на проведення виконавчих дій старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не виносились.

24.03.2017 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Манзенюком Р.М. повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову. В зазначеній постанові державний виконавець вказує, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Скаржник вказує, що оскільки державним виконавцем не виконані усі необхідні дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 рокувизнано бездіяльність головного державного виконавця Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Манзенюка Р.М. під час виконання наказу Київського районного суду м.Одеси №520/3507/16 від 22.08.2016р. неправомірною, скасувано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №52282720 від 24.03.2017р.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Перший Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу суду скасувати, питання з розгляду скарги ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Визнаючи бездіяльність головного державного виконавця Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Манзенюка Р.М. під час виконання наказу Київського районного суду м.Одеси №520/3507/16 від 22.08.2016р. неправомірною, скасовуючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №52282720 від 24.03.2017р., районний суд виходив з того, що державним виконавцем не проведено повну перевірку майнового стану боржника, а саме: не зроблено запитів до адресно-довідкового бюро при ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, щодо наявності нерухомого майна, щодо наявності земельних ділянок, які належать боржнику.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що судовим рішенням Київського районного суду м. Одеси 29.06.2016 року по справі № 520/3507/16-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» заборгованість за невраховану електроенергію у розмірі 2732,73 грн., 3% річних у розмірі 74,35 грн., збитків індексу інфляції у розмірі 137,40 грн. та судового збору у розмірі 1378,00 грн. 22 серпня 2016 року на виконання рішення суду 29.06.2016 року по справі № 520/3507/16-ц видано виконавчий лист про стягнення заборгованість за невраховану електроенергію у розмірі 2732,73 грн., 3% річних у розмірі 74,35 грн., збитків індексу інфляції у розмірі 137,40 грн.

16 вересня 2016 року виконавчий лист по справі № 520/3507/16-ц разом із заявою про відкриття виконавчого провадження направлено на примусове виконання до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області. 16 вересня 2016 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Манзенюком Р.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/3507/16-ц, про що винесено відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження № 52282720. Постанови про стягнення виконавчого збору з боржника та витрат на проведення виконавчих дій старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не виносились.

24.03.2017 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Манзенюком Р.М. повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову.

В зазначеній постанові державний виконавець зазначає, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчи листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно до ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

З метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.

Викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадження. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Судом встановлено при огляді матеріалів виконавчого провадження, що державним виконавцем не перевірено наявність доходів боржника, які є джерелом його існування.

Не встановлено наявність у нього майна, на яке згідно до додатку до Закону України «Про виконавче провадження» може бути звернене стягнення.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність передбачених законом підстав для закриття виконавчого провадження.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а вимоги скаржника про скасування вказаної ухвали суду першої інстанції не основані на законі і задоволенню не підлягають

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області- залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Т.В. Цюра

С.М. Сегеда

Попередній документ
72724043
Наступний документ
72724045
Інформація про рішення:
№ рішення: 72724044
№ справи: 520/3507/16-ц
Дата рішення: 22.02.2018
Дата публікації: 20.03.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства