Справа № 537/3983/17 Номер провадження 11-кп/786/293/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія: в порядку КПК
12 березня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
за участю : прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляцією засудженого
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хомутець Миргородського району Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз - вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2015 року за ст. ст. 185 ч.2, 289 ч. 2, 70 ч. 1, 71 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців,
на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 вересня 2017 року ,-
Вказаною ухвалою в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування Закону України «Про амністію в 2016 році» відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання місцевий суд послався на те , що засуджений не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році» (далі Закон) як особа, яка має дві та більше судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів.
Не погоджуючись з таким рішенням місцевого суду засудженим подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою клопотання задовольнити та застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2016 році».
Апеляцію обґрунтовує тим, що він вину в скоєному визнав повністю, своєю поведінкою та ставленням до праці довів виправлення та твердо став на його шлях.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого ОСОБА_7 в режимі відеоконференції, який просив апеляцію задовольнити з наведених у ній підстав, прокурора, який заперечував з приводу задоволення апеляції, перевіривши матеріали особової справи засудженого , обговоривши доводи апеляції , провівши судові дебати , колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку , що апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Відмовляючи в задоволенні клопотання суд першої інстанції прийшов до висновку , що засуджений не підпадає під дію Закону України «Про амністію в 2016 році».
Із вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Доводи апеляції засудженого вказаних висновків суду не спростовують.
Так, перевіряючи ухвалу суду першої інстанції колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 на даний час відбуває покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2015 року , яким його визнано винуватим та засуджено за ст..ст.185 ч.2, 289 ч.2, 70 ч.1, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Також, як вбачається з матеріалів особової справи , ОСОБА_7 раніше засуджувався, а саме: 20.06.2008 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік; 31.03.2009 року Лубенським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки; 30.09.2010 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, 03.06.2014 року звільнений у зв'язку з відбуттям строку покарання; 11.12.2014 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік.
Судимості за тяжкі злочини, за які він засуджений вироками Хорольського районного суду Полтавської області від 20.06.2008 року та від 30.09.2010 року не погашені та не зняті у визначеному законом порядку.
Крім того , злочини , за які він засуджений вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2015 року , один з яких є умисним тяжким , він вчинив в період іспитового строку, призначеного вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 11.12.2014 року.
Відповідно до вимог ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Підстави застосування амністії та перелік осіб, які повністю або частково звільняються від відбування покарання згідно амністії, визначаються законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Стаття 9 Закону України « Про амністію в 2016 році» містить перелік осіб, до яких амністія не може бути застосована в будь-якому випадку, навіть за умови наявності інших пільгових умов, передбачених цим Законом.
Крім того, згідно з ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія також не застосовується до осіб, зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Згідно з приписами ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Відповідно до пункту «в» - амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Таким чином, до засудженого ОСОБА_8 не підлягає застосуванню Закон України «Про амністію в 2016 році» як до особи, яка має дві та більше судимості за вчинення умисних тяжких злочинів, про що правильно зазначено в оскарженій ухвалі, а також як до особи, яка звільнена судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинила умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Інші доводи апеляції засудженого не заслуговують на увагу та висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства, а тому апеляційну скаргу засудженого необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу стосовно нього - без змін.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про застосування амністії в Україні», Законом України «Про амністію в 2016 році», ст. 86 КК України, ст.ст. 404, 405, 407, 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 вересня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а особою , яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.
___________ __________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4