Справа № 530/62/18
2/530/295/18
13.03.2018 року місто Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Дем'янченка С.М. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ( далі по справі- ПАТ КБ) “Приват Банк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ПАТ КБ 'ПриватБанк' звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ КБ 'ПриватБанк' та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н від 20.02.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000 грн.00 коп. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує і погашення боргу не здійснює, позивач звернувся з позовом до суду і просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором б/н від 20.02.2014 року у розмірі 71027 грн. 83 коп. та судовий збір.
Ухвалою суду від 29.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23 лютого 2018 р. на 09 год. 10 хв.
В судові засіданні представник ПАТ КБ “ПриватБанк” ОСОБА_2 не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 23.02.2018 року та 13.03.2018 року не з'явилася, належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила.
Суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України.
Суд, прийнявши до уваги заяву представника позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” ОСОБА_2, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що 20.02.2014 року між ПАТ КБ 'ПриватБанк' та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н від 20.02.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000 грн. 00 коп. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.9-32).
Відповідно до статуту в новій редакції Закрите акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” змінив найменування юридичної особи в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк”(далі по тексту ПАТ КБ “ПриватБанк”(а.с.36).
Ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 кредитного договору клієнт зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, процентах за його користування по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах передбачених договором.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору, не сплачує основний борг згідно графіка погашення кредиту, тому станом на 30.11.2017 року перед банком заборгованість позичальника становить 71027 грн. 83 коп. ( 10140 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 56729 грн. 36 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 300 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. умов та правил надання банківських послуг, 500 грн.00 коп.- фіксована частина штрафу, 3358 грн. 47 коп. - процентна складова штрафу), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-5).
ОСОБА_1 народилася 05.07.1954 року і зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6, 45).
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За правилами ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Умови договору відповідачем ОСОБА_1 порушені, про що свідчить розрахунок, наданий ПАТ КБ “Приват Банк”( а.с.4-5).
Згідно до п.2.1.1.7.6 кредитного договору при порушенні клієнтом строків сплати по одному із договірних зобов'язань передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт сплачує банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає сплаті в зазначені банком терміни.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Вказана правова позиція висловлена у постанові ВСУ № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1по кредитному договору б/н від 20.02.2014 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк”до ОСОБА_1про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення на суму 67169,36 грн, а не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6. умов та правил надання банківських послуг (500 грн.00 коп.- фіксована частина штрафу, 3358 грн. 47 коп. - процентна складова штрафу).
Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп. (а.с.1). Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 71027,83 грн.
Суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у загальному розмірі 67169,36 грн.
Таким чином пропорційність задоволених вимог становить 94.57 % (67169,36х100:71027,83=94.57 %), а пропорційність вимог, в задоволенні яких відмовлено, становить 5.43 % (100-94.57=5.43).
Позивачем при подачі позову судовий збір сплачувався в сумі 1762 грн.
Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню на 94.57 %, то на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати в сумі 1666.32 грн. (1762х94.57%=1666.32).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст.12,13, 81, 210, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер суду невідомий, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ КБ 'ПриватБанк', місцезнаходження: 49094 м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, буд.50, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570,р/р 29092829003111 - для погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 67169 (шістдесят сім тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер суду невідомий, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ КБ 'ПриватБанк', місцезнаходження: 49094 м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, буд.50, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111 судовий збір в сумі 1666(одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 32 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.
Суддя -