Іменем України
13 березня 2018 року
Київ
справа №207/1845/17(2-а/207/71/17)
адміністративне провадження №К/9901/20613/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кам'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2017 у справі №207/1845/17(2-а/207/71/17) за позовом ОСОБА_2 до Кам'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 серпня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Кам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам статті 189 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 серпня 2017 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки копія постанови взагалі не надходила від суду першої інстанції, а тому, вважає наявні підстави для поновлення строку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної постанови відповідач отримав 17 серпня 2017 року, скаргу подано 01 вересня 2017 року та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не зазначив.
З вказаними висновками колегія суддів не погоджується та зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції чинній на момент вчинення процесуальних дій) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2017 року проголошено вступну і резолютивну частину оскаржуваної постанови. Дата складення повного тексту судового рішення невідома.
Отже, строк на апеляційне оскарження в даному випадку розпочинається з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою статті 160 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 167 КАС України передбачено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді.
В матеріалах справи відсутні докази повідомлення судом про можливість отримати копію постанови сторонами. Крім того, відсутні будь-які докази направлення копії оскаржуваної постанови та її отримання відповідачем.
Фактично відповідач отримав копію постанови суду 17.08.2017 року, проте не від суду першої інстанції, а із заявою про виконання рішення суду від представника позивача.
Апеляційну скаргу ж подано 01.09.2017 року.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки строк пропущено саме через бездіяльність суду першої інстанції, що неповідомлення про виготовлення або ненаправлення копії судового рішення, а відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області задовольнити, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
..........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду