Справа: № 22-а-34857/08 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"08" грудня 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Собків Я.М., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Шевчук О.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Чернігівського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 року у справі за позовом Чернігівського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої влади Дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача незаконно отриманого матеріального забезпечення, -
У вересні 2007 року Чернігівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої влади Дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача незаконно отриманого матеріального забезпечення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 року, позивачу у відкритті провадження по справі відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, як таку, що винесена з грубим порушенням матеріального та процесуального права, та прийняти нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені вимоги позивача стосуються стягнення з відповідача ОСОБА_3 незаконно отриманого ним матеріального забезпечення за період перебування на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 4 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.
Частиною 4 статті 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.
Законами України передбачено можливість бути відповідачем у справах за позовом суб'єкта владних повноважень.
Дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), вимоги позивача стосуються стягнення коштів, які належить розглядати в порядку цивільного судочинства, та не стосуються спірних публічно-правових відносин.
Компетенція адміністративних судів, передбачена ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється.
Та обставина, що позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень не змінює правову природу спірних відносин та не робить даний спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача Чернігівського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 14.12.2009 року.
Головуючий суддя: (підпис)
Судді: (підпис)
Суддя: Бистрик Г.М.