Справа: № 22-а-35085/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"08" грудня 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Бєлової Л.В., Собків Я.М.,
при секретарі: Шевчук О.М.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі в 2007 році підвищення до пенсії як «дитині війни», -
У грудні 2007 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченому у повному обсязі в 2007 році підвищення до пенсії, як «дитині війни».
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року вимоги позивача задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивачки.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивачки.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має статус «дитина війни», що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1(а. с. 9).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно заперечень УПФУ в Романівському районі Житомирської області вбачається, що підвищення до пенсії у 2007 році, як «дитині війни» позивачка не отримувала.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489, зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року (далі - Рішення КСУ), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому відповідач є належним в даній справі.
Згідно Додатку «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік» № 3 до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
Відповідно до Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1, загальна сума надходжень з Державного бюджету України становить 25618,5 млн. грн., з яких дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами - 14489,3 млн. грн., що на 1355,7 млн. грн. більше від плану і пояснюється понадплановими надходженнями спеціального фонду відповідачу.
Вимоги позивачки підлягають задоволенню з 09.07.2007 року, дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи частково вимоги позивачки.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області - залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі в 2007 році підвищення до пенсії як «дитині війни, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 14.12.2009 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Собків Я.М.