Справа № 136/71/18
"01" лютого 2018 р. м.Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження №4201702240000141, -
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №4201702240000141 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України було передано на розгляд судді ОСОБА_6 .
18.01.2018 суддя ОСОБА_6 заявив самовідвід від участі у розгляді вказаного кримінального провадження, мотивуючи тим, що у його провадженні вже перебував обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42017021240000141, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за наслідками розгляду яких ним було винесено ухвалу 13.12.2017, відповідно до якої було відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості від 17.11.2017 року укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017021240000141, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2017 року, а кримінальне провадження повернуто прокурору для продовження досудового розслідування. У даній ухвалі ним було висловлено свою позицію щодо відсутності фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиннні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, а відтак він не є безстороннім при розгляді справи, що, на його думку, є підставою для самовідводу.
Будучи оповіщеним у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте його неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, які заперечували щодо задоволення заяви судді ОСОБА_6 про самовідвід, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках якого подано заяву, дійшов висновку про таке.
Згідно статті 75 ч.1 п.4 КПК України суддя немає права брати участь у кримінально провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Вимога щодо безсторонності суду під час здійснення ним кримінального судочинства викладена у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Судді повинні бути безсторонніми, а саме вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Судом встановлено, що під час розгляду обвинувального акту та угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, під головуванням судді ОСОБА_6 було постановлено ухвалу 13.12.2017, відповідно до якої було відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості від 17.11.2017 року укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017021240000141, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2017 року, а кримінальне провадження повернуто прокурору для продовження досудового розслідування. У даній ухвалі суддею було висловлено позицію щодо відсутності фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_4 , тим самим суддя фактично висловив свою позицію у даній справі.
Зважаючи на те, що підстави, на які вказав суддя ОСОБА_6 у заяві про самовідвід щодо того, що у нього вже сформувалась думка щодо невинуватості обвинуваченого є очевидним і це може позначитися на його безсторонності при повторному розгляді справи, отож суд вважає за доцільне заяву задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 80, 81, 82 КПК України, суд, -
Заяву про самовідвід судді ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №136/1853/17 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №4201702240000141 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, - передати для проведення повторного автоматизованого перерозподілу кримінального провадження для визначення іншого судді цього ж суду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1