490/7266/14-к
нп 1-кп/490/163/2017
13 лютого 2018 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв кримінальну справу за обвинуваченням :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Торез Сурхандар?їнської області Узбекситана, росіянина, громадянина України, одруженого, освіта вища, працює головним економістом ТОВ "Баштанська птахофабрика" раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що в період з 07.11.12р. по 15.11.12р., маючи злочинний умисел заволодіти чужим майном - грошовими коштами ДП Суднобудівний завод імені 61 комунара», звернувся до виконуючого обов'язки генерального директора ДП Суднобудівний завод імені 61 комунара» ОСОБА_7 з письмовою заявою віл 07.11.12р. про добровільне виконання судового наказу по справі №1423/16620/2012 на суму 12325грн. ОСОБА_6 , перебуваючи в службовому кабінеті генерального директора підприємства ОСОБА_7 , разом із заявою надав останньому копію судового наказу по справі №1423/16620/2012, ввівший останнього в оману про те, що судовий наказ набрав законної сили. Діючи умисно, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_7 та зловживаючи його довірою, ОСОБА_6 повідомив останньому про те, що на підприємстві перед ним рахується заборгованість в сумі 12 325 грн. та відповідно до вказаного судового наказу він має право на отримання вказаних коштів, що не відповідало дійсності. Будучи введеним ОСОБА_6 в оману, ОСОБА_7 позитивно розглянув заяву останнього від ІНФОРМАЦІЯ_2 та поставив на ній відповідну резолюцію щодо виплати ОСОБА_6 коштів у період 15.11.-19.11.12. ОСОБА_6 , отримавши заяву з резолюцією виконуючого обов'язки генерального директора ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 19.11.12р. надав вказану заяву начальнику фінансової служби підприємства ОСОБА_8 , яка на підставі резолюції ОСОБА_7 підготувала відповідне платіжне доручення до ПАТ Банк «Київська Русь» щодо перерахування на картковий рахунок ОСОБА_6 грошових коштів на загальну суму 12 325 грн. відповідно до вимог судового наказу. У подальшому, 19.11.12 начальник фінансової служби підприємства ОСОБА_8 надала вказане платіжне доручення щодо перерахування ОСОБА_6 грошових коштів на підпис виконуючому обов'язки генерального директора ОСОБА_7 , який його підписав у той же ж день. Надалі, ОСОБА_8 передала підписане вищезазначене платіжне доручення на підпис головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_9 , яка відмовилась підписати його, оскільки на підприємстві перед ОСОБА_6 не рахувалось такої заборгованості та судовий наказ на підставі якого необхідно було здійснити виплату перебував у стадії оскарження. Про вказані мотиви, ОСОБА_9 повідомила начальника фінансової служби підприємства ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . У зв'язку із тим, що головний бухгалтер відмовилась підписувати платіжне доручення, ОСОБА_8 передала платіжне доручення ОСОБА_6 для узгодження спірного питання з виконуючим обов'язки генерального директора ОСОБА_7 . Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом шахрайства чужим майном, ОСОБА_6 власноруч підписав платіжне доручення нібито як особа, яка має право другого підпису та уповноважена приймати такі рішення, що не відповідало дійсності. В той же день, ОСОБА_6 передав підписане платіжне доручення працівнику фінансового відділу ОСОБА_10 , яка відповідає за ведення фінансових операцій.При цьому, ОСОБА_6 ввів в оману ОСОБА_10 про те, що він як заступник генерального директора з економіки має право другого підпису та наказав останній здійснити перерахування коштів шляхом виконання відповідних дій в системі «клієнт-банк» ПАТ Банк «Київська Русь».Будучи введена в оману ОСОБА_6 , ОСОБА_10 зареєструвала платіжне доручення в системі «клієнт-банк» ПАТ Банк «Київська Русь» під №1380 від 19.11.12р. та поставила у дорученні електронні підписи від імені посадових осіб підприємства, які наділені правом першого та другого підписів, на підставі чого з рахунку ДП«Суднобудівний завод ім. 61 комунара» на особистий картковий рахунок ОСОБА_6 підприємством було перераховано 12325 грн. Отже, ОСОБА_6 звинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою(шахрайство), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Захисник ОСОБА_4 до суду подано клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України у зв?язку із спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності та закриття дане провадження у зв?язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, просив звільнити його від кримінальної відповідальності за спливом строків притягнення до такої та закрити відносно нього дане провадження.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , вказав, що враховуючи положення ч.1 ст.190 КК України, ст.ст.12,49 КК України строк давності притягнення ОСОБА_6 , до кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення сплив та він не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 ,- ч.1 ст.190 КК України, віднесений згідно ст.12 КК України до злочинів невеликої тяжкості.
У відповідності до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
В разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, таке кримінальне провадження, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України підлягає закриттю.
Враховуючи те, що з дня вчинення діяння, яке інкримінується ОСОБА_6 - 19.11.2012р., минуло більше трьох років, то він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, згідно ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Потерпілою особою, Державним підприємством " Суднобудівний завод ім.61 комунара" у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 шкоди в розмірі 12325 грн. Враховую, що провадження у даній справі слід закрити, то заявлений цивільний позов слід залишити без розгляду.
Захисником також заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення цивільного позову у даному провадженні. Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.05.2014р. було накладено арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить обвинуваченому ОСОБА_6 . Враховуючи ту обставину, що суд даний цивільний позов залишає без розгляду, то і заходи забезпечення позову у даній справі слід скасувати.
Керуючись ст.ст.12,49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, суд
ухвалив:
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №4201415040000002 від 25.01.2014р. відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.190 КК України - закрити.
Цивільний позов Державного підприємства "Суднобудівний завод ім.61 комунара" до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 12325 грн. - залишити без розгляду.
Заходи забезпечення цивільного позову - арешт 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.05.2014р., - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляції через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя